Біг Білл Брунзі: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
→‎Біографія: вікіфікація, уточнення
Рядок 36:
Брунзі також багато записував як акомпаніатор, зокрема, зі своїм зведеним братом [[Вошборд Сем|Вошбордом Семом]]. У грудні [[1938]] року брав участь у знаменитих концертах «Від спірчуелс до свінгу» в [[Карнегі-хол]]і, організованих Джоном Геммондом-старшим і присвячених афро-американській музичній культурі. У 1940-х працював з піаністами [[Мемфіс Слім|Мемфісом Слімом]], [[Біг Масео Меррівезер]]ом і [[Рузвельт Сайкс|Рузвельтом Сайксом]], написав пісні, які стали блюзовими стандартами «I Feel So Good» і «[[Key to the Highway]]» (співавтором також вважається Джаз Гіллум), і акомпанував співачці [[Ліл Грін]]. У [[1947]] році зробив записи з електрогітарою і в супроводі бас-гітари і ударних. Таким чином, Брунзі одним із найперших почав працювати у стилі електричного чиказького блюзу. Проте надалі він повернувся до акустичного фолк-звучання. І в такій якості гастролював у [[1951]] році в Європі. У [[1955]] році видав автобіографію «Блюз Великого Білла» — також одним з перших серед блюзових музикантів. Через два роки у нього був діагностований рак горла і легенів. Незважаючи на сильні болі, Брунзі продовжував виступати, поки був в змозі ходити.
 
Помер [[15 серпня]] [[1958]] року від раку горла в дорозі до лікарні Біллінгс в [[Чикаго]], [[Іллінойс]]. У [[1959]] році [[Мадді Вотерс]] записав альбом ''[[Muddy Waters Sings Big Bill Broonzy]]'' (Chess, 1960), на яком виконав пісні Брунзі. У [[1980]] році був включений до [[Зала слави блюзу|Зали слави блюзу]].
 
== Дискографія ==