Кремація: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 11:
Згідно з легендою, після смерті [[Сіддгартха Ґаутама|будди Ґаутами]], його тіло було кремовано, а останки праху були поміщені в особливі меморіальні споруди – [[Ступа (архітектура)|ступи]] в різних частинах [[Індія|Індії]]<ref>[[Торчинов Євген Олексійович|Торчинов Е. А.]] - Буддизм: Карманный словарь «Будда» С. 27. СПб.: Амфора, 2002</ref><ref>[http://www.iservice.ru/buddhism/termins.php?letter=2 История буддизма: БУДДА]</ref>.
 
У Європі кремація широко використовувалася в [[Стародавня Греція|ДревнійАнтичній Греції]]. Греки вважали, що спалювання допоможе покійному в потойбічному світі. Потім ця традиція була перенесена в [[Стародавній Рим]]. Там кремовані останки стали зберігати в особливих місцях&nbsp;— [[колумбарій|колумбаріях]].
 
В [[Старий Заповіт|Старому Заповіті]] описана кремація першого Ізраїльського царя [[Саул|Саула]] і його синів, які загинули в битві з [[Філістимляни|філістимлянами]]. Коли піддані царя забрали тіла убитих, їх з почестями кремували, а потім поховали<ref>[http://www.eleven.co.il/article/13249 Электронная еврейская энциклопедия: Погребение] «Кремация, вероятно, не рассматривалась как осквернение трупа, что явствует, например, из рассказа о том, как жители Явеш-Гил‘ада сожгли изувеченные тела Саула и его сыновей (а после погребли только кости), сделав это из «милости» (хесед) к своему владыке (I Сам. 31:9–13; II Сам. 2:5)»</ref>:{{Quotation|і встали всі хоробрі, і йшли всю ніч, і взяли́ Саулове тіло та тіла синів його з муру Бет-Шану, і прийшли до Явешу, та й спалили їх там. І взяли́ вони їхні кості, і поховали під тамари́ском в Явешу, та й по́стили сім день. (''[[Перша книга Самуїла|1 Сам.]] [[s:Біблія (Огієнко)/Книги Старого Заповіту/Перша книга Самуїлова (або Перша книга царів)#31:12|31:12-13]]'')}}