[[Файл:NYTimes-Page1-11-11-1918.jpg|left|thumb|Перша сторінка New York Times в День перемир'я, 11 листопада 1918 року.]]
Комп'єнське перемир'я було, більше схоже на капітуляцію Німецької імперії, сприймалося у Французькій республіці, як торжество історичної справедливості іта як вияв її військової могутності таі провідної ролі у світі. Всі політичні організації Третьої республіки підтримували тезу, що демократична Франція винесла на своїх плечах основний тягар війни іта заплатила за відданість цим принципам життями своїх найкращих синів. Не дивно, що популярним було гасло «Боші за все заплатять». «Дух перемоги» активно використовувався французькими правлячими колами та урядом Жоржа Клемансо (листопад 1917 року — січень 1920 року) для обґрунтування їхнього лідерства на Паризькій мирній конференції.
В Німеччині Комп'єнське перемир'я сприйняли як національне приниження, іта хоч країна була занадто виснажена, щоб боротися далі, але німці помстилися за нього під час Другої світової війни, демонстративно змусивши підписати французів [[Комп'єнське перемир'я 1940]] року в тому ж «вагоні Фоша».
