Комп'єнське перемир'я 1918: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 9:
присутність справляла величезне враження та піднімала бойовий дух втомлених війною солдатів Антанти і навпаки позбавляло Німеччину звести війну в нічию через взаємне виснаження сторін. Німці вже зрозуміли свою поразку, але ще сподівалися укласти мир на прийнятних для Німеччини умовах. Командуючий німецькою армією генерал-фельдмаршал фон Гінденбург заявив імператору Вільгельму про доцільність укладення миру, поки війська розташовані на території противника.
 
[[15 вересня]] [[1918]] року війська Антанти прорвали Балканський фронт, а 27 вересня розгорнули широкий наступ на Західному фронті. Не чекаючи кроків Німецької імперії, під [[29 вересня]] капітулювало [[Третє Болгарське царство|Болгарське царство]]. ЧерезЗа місяць запросилизапросила миру [[Австро-Угорська імперія]], головний союзник Німецької імперії — [[імперія Габсбургів]] почала розвалюватись. [[30 жовтня]] [[1918]] року про розрив з австрійцями іта проголошення незалежності оголосила [[Угорщина]]. В цей же день чехи іта словаки заявили про створення об'єднаної Чехословацької республіки, яка була одразу ж визнана США іта країнами Антанти. [[30 жовтня]] [[1918]] року під тиском британських військ вийшла з війни й Османська імперія. Лідери младотурецького уряду втекли іззі Стамбулу на німецькому підводному човні. і невдовзіНевдовзі їм був оголошенийоголосили смертний вирок. Влада в країні перейшла до рук султанського уряду.
 
Загроза перенесення військових дій на територію Німецької імперії робила небезпечним і навіть безглуздим опір військам Антанти, які вели успішні військові дії на Західному фронті. Негативний вплив на становище Німецької імперії також справила зростаюча політична та економічна криза в країні, а також втрата нею основних союзників. Оцінивши загрозливість ситуації, німецьке верховне командування в ультимативній формі поставило вимогу імператору припинити війну і запобігти вибуху революції. Уряд Німеччини звернувся до американського президента з проханням про перемир'я іта укладення миру. [[Вудро Вільсон|Вільсон]] погодився розпочати переговори при умові відведення німецьких військ з захоплених територій іта зречення кайзера. АлеПроте спроби нового німецького уряду на чолі з принцом Максом Баденським у жовтні [[1918]] року досягти за допомогою [[США]] прийнятних умов перемир'я на основі [[«14 пунктів» Вільсона]], з огляду на жорстку позицію Французької республіки, Великої Британії та Королівства Італія, успіху не мали.
 
Поки в Берліні роздумували, в місті Кілі [[3 листопада]] повстали військові моряки. Вони були обуреніобурювалися спробою командування кинути їх в останній бій. Для захисту своїх інтересів моряки створили першу в Німеччині Раду. У Берліні на боротьбу піднялись робітники. В результаті Листопадової революції монархія була повалена. Імператор [[Вільгельм II Гогенцоллерн|Вільгельм ІІ]] зрікся престолу. У Берліні був сформованийсформували республіканський уряд, на який і покладалося завдання завершити війну.
 
== Переговори ==