Генріх Гейне: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Скасування редагування № 21312958 користувача 91.206.253.30 - у цьому контексті "зміст" |
/* Біограф |
||
Рядок 28:
Був водночас і поетом романтики, і її підкорювачем. Він зробив мову повсякдення придатною для [[поезія|поетичних]] творів, підніс жанр [[Фейлетон|фейлетонів]] та подорожніх розповідей до рівня мистецтва, та надав німецькій мові, не притаманну їй до цього стилістичну легкість та елегантність. Гейне вважають останнім поетом «романтичної епохи» і одночасно її очільником. Будучи критиком, політичним журналістом, [[есе]]їстом, [[Сатира|сатириком]] та [[Полеміка|полеміком]], він був об'єктом захоплень та негативного ставлення. Гейне належить до німецькомовних поетів, твори яких перекладено на найбільшу кількість мов світу.
==
Народився в родині [[євреї|єврейського]] торговця Самсона Гейне й Бетті ван Гельдерн у місті [[Дюссельдорф]] на [[Рейн]]і. Крім нього в сім'ї росли ще троє дітей - Шарлотта (1800-1899 рік), Густав (1803-1886) і Максиміліан (1804-1879). Початкове виховання Генріх отримав в місцевому католицькому [[Ліцей|ліцеї]], де йому була прищеплена любов до пишності католицького богослужіння. Вихованням сина серйозно займалася мати Бетті (Пейра) (1770-1859). Освічена і мудра жінка, вона хотіла забезпечити Генріху гарну освіту.
[[Рейнська область]] була економічно розвиненішою, ніж інші. Тут уже 1805 року з приходом
За три роки, проведені у Соломона, він закохався у свою кузину Амалію, доньку дядька Соломона. Любов залишилася без відповіді, і всі переживання Генріха були відображені в його віршах — особливо добре це видно в [[Книга пісень|«Книзі пісень»]].
| |||