Вікіпедія

Вітовт: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Augustus-ua (обговорення | внесок)
11 111 редагувань
уточнення
Augustus-ua (обговорення | внесок)
11 111 редагувань
доповнення, розділи
Рядок 29:
}}
 
'''Вітовт Кейстутович, Вітовт Великий''' ({{lang-lt|Vytautas}}, {{lang-be|Вітаўт}}; [[1350]]&nbsp;— [[27 жовтня]] [[1430]])&nbsp;— литовський і руський державний діяч, [[великий князь литовський]] з династії [[Гедиміновичі]]в; син [[Кейстут]]а, небіж [[Ольгерд]]а і двоюрідний брат [[Владислав II Ягайло|Ягайла]]. Як Великий князь Литовський, Руський та Жемайтійський титулував себе з 1395/96,<ref>''Грушевський М.'' Історія України-Руси…&nbsp;— Т. IV.&nbsp;— С. 141.</ref> дата формального визнання&nbsp;— [[1401]]<ref>''Грушевський М.'' Історія України-Руси…&nbsp;— Т. IV.&nbsp;— С. 178.</ref>,&nbsp;— [[1430]]); король [[гусити|гуситів]] у [[1422]]—[[1427]] (обраний на Чаславському сеймі [[1422]] року). Протегував визнавців латинського обряду, виступав проти умов [[Кревська унія|Кревської унії]] [[1385]], боровся за політичну незалежність [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] від [[Королівство Польське|Польського королівства]].
 
== З життєписуЖиттєпис ==
У [[1370]]-[[1376]] брав участь у походах проти [[Тевтонський орден|Тевтонського ордену]], а в [[1372]]&nbsp;— на Москву. Виступав проти умов [[Кревська унія|Кревської унії]] [[1385]], боровся за політичну незалежність [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] від [[Королівство Польське|Польського королівства]].
 
=== Дитинство і молоді роки ===
Народився близько [[1350]] р. у сімї великого князя литовського [[Кейстут|Кейстута]] та його дружини, [[Бірута (дружина Кейстута)|Бірути]]. В [[1370]] році отримав від батька в уділ місто Гродно. У [[1370]]-[[1376]] брав участь у походах проти [[Тевтонський орден|Тевтонського ордену]], а в [[1372]]&nbsp;— на Москву.
 
=== Боротьба за владу у Великому князівстві Литовському ===
Під час [[Литовсько-руська громадянська війна (1389–1392)|Литовсько-руської громадянської війни 1389—1392]], за підтримки місцевих князів намагався вибороти політичну незалежність [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]].
 
=== Централізаторська політика. Битва на Ворсклі ===
За [[Острівська угода|Островською угодою 1392]], польський король [[Владислав II Ягайло]], кузин Вітовта, визнав його довічним правителем [[Велике князівство Литовське|Литовського князівства]]. У [[1393]] Вітовт захопив [[Кам'янець-Подільський]]<ref>''Пламеницька О.'' Кам'янець- Подільський.&nbsp;— К. : Абрис, 2004.&nbsp;— С. 35.</ref>. Він ліквідував на території України найбільші удільні князівства&nbsp;— [[Волинське князівство|Волинське]], [[Київське князівство|Київське]], [[Сіверське князівство|Новгород-Сіверське]] та [[Подільське князівство|Подільське]] (у 1394<ref>''Михайловський В.'' [http://shron.chtyvo.org.ua/Mykhailovskyi_Vitalii/Pravlinnia_Koriatovychiv_na_Podilli_1340-vi__1394_rr_sotsialna_struktura_kniazivskoho_otochennia.pdf Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві&nbsp;— 1394): соціальна структура князівського оточення] // Український історичний журнал.&nbsp;— К., 2009.&nbsp;— №&nbsp;5 (488) (вер.—жовт.).&nbsp;— С. 34.&nbsp;— ISSN 0130-5247.</ref>), створив замість них звичайні литовські провінції, в яких правили великокнязівські намісники, а [[Західне Поділля]] змушений був передати Ягайлові.
 
Під час князювання Вітовта значно поширилась українська територіальна колонізація на південь та схід, аж до [[Чорне море|Чорного моря]]. Вітовт, виконуючи плани «великого княжіння на всій [[Київська Русь|руській землі]]», розбудовує на півдні українських земель систему опорних укріплень (у [[Брацлав]]і, [[Черкаси|Черкасах]] та інших містах), закладає фортеці та морські порти у південних степах (кінець XIV&nbsp;— початок XV&nbsp;ст.; [[Замок Каравул|Каравул]] (на Дністрі), Чорне місто (Черн; на лівому березі [[Дністровський лиман|Дністровського лиману]]), [[Коцюбіїв]] (Кацібей, Качибей&nbsp;— на берегах Одеської затоки, між двох лиманів&nbsp;— [[Хаджибейський лиман|Хаджибейського (Кацибейського)]] і [[Куяльницький лиман|Куяльницького (Куганлык)]]; на місці сучасної Одеси), ряд військових поселень на Південному Бузі ([[Бужин]] (?) та [[Богопіль|Вітовтова переправа (міст)]] (→ [[Первомайськ (Миколаївська область)|Первомайськ]])) і нижньому Дніпрі ([[Дашів (Очаків)|Дашів]] та [[Вітовтова Митниця]])); здійснює у [[1397]]-[[1398]] два переможних походи проти [[Золота Орда|Золотої Орди]].
 
Збудував на приєднаних південних кордонах своєї держави велику систему укріплень, яка складалася з фортець: [[Очаків|Дашів]] (пізніше Очаків), [[Соколець]] (пізніше Вознесенськ), [[Каравул]] (пізніше Рашків), [[Білгород-Дністровський|Білгород]], [[Кацюбіїв]] (пізніше Одеса).
 
З [[1398]] року Литовська держава стала називатися Велике князівство Литовське, Руське та Жемайтійське{{fact}}.
 
Вів тривалу боротьбу з [[татари|татарами]], намагаючись витіснити їх з [[Українське Причорномор'я|українського Причорномор'я]]. [[12Однак серпня]] [[1399]]поразка литовсько-руські війська на чолі з Вітовтом були розбиті татарськимируських загонамивійськ у [[Битва на Ворсклі (1399)|битві надна Ворсклоюрічці Ворсклі 1399]]. Алевід впереважаючих 1420-хсил Вітовтзолотоординських всеханів жперекреслила зайнявмрії [[Поділля]]Вітовта тапро зумівоб'єднання розширитив своїмежах володіннялитовської додержави Чорноморськоговсієї узбережжяРусі-України. БудувавПісля націєї південнихпоразки кордонахзупинилось своєїстановлення держависамостійної великуЛитовсько-Руської систему укріпленьдержави, якай складаласяВітовт звимушений фортець:був [[Очаків|Дашів]]йти (пізнішена Очаків),зближення [[Соколець]]з (пізнішеПольщею. Вознесенськ),У [[Каравул1401]] (пізнішеуклав Рашків),з Ягайлом [[БілгородВіленсько-Дністровськийрадомська унія|БілгородВіленсько-Радомську унію]], [[Кацюбіїв]]якою (пізнішеофіційно Одеса)визнавався як «великий князь всіх земель литовських».<ref name="МГ78">''Грушевський М.'' Історія України-Руси…&nbsp;— Т. IV.&nbsp;— С. 178.</ref>
 
Однак поразка литовсько-руських військ у [[Битва на Ворсклі (1399)|битві на річці Ворсклі 1399]] від переважаючих сил золотоординських ханів перекреслила мрії Вітовта про об'єднання в межах литовської держави всієї Русі-України. Після цієї поразки зупинилось становлення самостійної Литовсько-Руської держави, й Вітовт вимушений був йти на зближення з Польщею. У [[1401]] уклав з Ягайлом [[Віленсько-радомська унія|Віленсько-Радомську унію]], якою офіційно визнавався як «великий князь всіх земель литовських».<ref name="МГ78">''Грушевський М.'' Історія України-Руси…&nbsp;— Т. IV.&nbsp;— С. 178.</ref>
 
=== Великий князь Литовський (1401 — 1409) ===
Протягом [[1406]]-[[1408]] здійснив три походи у [[Московське князівство]], встановивши в 1408 кордони між Литвою та Московією у верхів'ях ріки [[Ока (притока Волги)|Ока]] по річках [[Угра]], Росса та Бриня. [[Василь I Дмитрович|Василь I]] перестав підтримувати [[Свидригайло Ольгердович|Свидригайла Ольгердовича]] та визнав приналежність до Великого князівства Литовського [[Смоленське князівство|Смоленської землі]] та [[Верховські князівства|Верховських князівств]].
 
[[Угрський договір 1408]] затвердив панівне положення [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]] у Східній Європі, що дозволило Вітовту посилити свою владу над [[Псковська республіка|Псковом]] та [[Новгородська республіка|Новгородом]] і полегшило тривалу боротьбу з [[Тевтонський Орден|Тевтонським орденом]] на заході. Дружина Василя I [[Софія Вітовтівна]] часто та довго бувала у князівстві, гостювала у свого батька. Після смерті Василя I ([[1425]]) Вітовт суттєво впливав на внутрішні справи [[Велике князівство Московське|Московського князівства]] і навіть став опікуном дев'ятирічного сина Василя I [[Василь II Темний|Василя II Темного]]. Мирні відносини між Литвою та [[Велике князівство Московське|Московією]] зберігалися до [[1492]].
 
=== Велика війна і Грюнвальдська битва (1409 — 1413) ===
У [[1409]] з Польщі надходила інформація, що Ягайло заявляв про передачу Вітовту Поділля взамін за поступки останнього у своїй політиці щодо німців.<ref name="МГ78" /> У 1410 Вітовт разом з [[Ягайло]]м очолював польсько-литовсько-руські війська, які завдали поразки німецьким лицарям у [[Грюнвальдська битва|Грюнвальдській битві]]. Вітовт сприяв розвиткові торгівлі, ремесел, запроваджував у містах, в тому числі й в Україні, [[магдебурзьке право]]. У [[1411]] Ягайло передав йому Поділля, де до смерті Вітовта (1430) правили його старости<ref name="МГ78" /> (намісники).
 
У [[1413]] уклав з Польщею [[Городельська унія|Городельську унію]], яка обмежувала права та привілеї української православної [[шляхта|шляхти]] у Великому князівстві Литовському.
 
=== Останні роки правління. Луцький з'їзд (1413 — 1430) ===
[[15 листопада]] [[1415]] за ініціативою Вітовта собор єпископів у Новгородку висвятив всупереч волі константинопольського патріарха митрополитом київським і литовським [[Цамблак Григорій|Григорія Цамблака]].
 
Рядок 63 ⟶ 70:
Вітовт входив у число 24 лицарів ''[[Орден дракона|Ордену дракона]]'' разом з [[Владислав II Ягайло|Владиславом II Ягайлом]], [[Влад II Дракул|Владом ІІ Дракулом]] і іншими європейськими монархами.<ref>http://www.rodoslovlje.com/medieval_serbia/eng/history-dragon.htm</ref>.
 
Був тричі хрещений: перший раз в 1382[[138]]2 за католицьким обрядом під ім'ям Віганд, другий раз в [[1384]] за православним обрядом під ім'ям Олександр і втретє в 1386 за католицьким обрядом також під ім'ям Олександр.
 
== Пам'ять ==
В честь великого князя Вітовта названо чимало обєктів в [[Литва|Литві]], [[Білорусь|Білорусі,]] [[Польща|Польщі]]. Його ім'я носить університет в литовському місті [[Каунас]]. Памятники Вітовту встановлені у Каунасі, [[Кернов|Кернаві]], [[Вільнюс|Вільнюсі]], Сянеї-Тракаї, Бірштонасі, Бятигалі, [[Пярлое|Перлоє]], [[Вялюона|Вялюоне]] і багатьох других містах Литви, а також в білоруському [[Гродно]]. Скульптурне зобреження Вітовта також є частиною монументу "[[Тисячоліття Росії]]" в [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] та памятника "Грюнвальд" у [[Краків|Кракові]].
 
Під мурами Луцького замку розташований історичний ресторан «Корона Вітовта», названий в пам'ять з'їзду монархів і княжого банкету 1429 року.
 
В честь князя названий білоруський [[тролейбус]] [[АКСМ-420]].
 
== Галерея ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вітовт