Страсбург: відмінності між версіями

На місті сучасного Страсбурга [[Римська Імперія|Римляни]] заснували військове укріплення та назвали його Арґенторатум (''Argentoratum''). Це укріплення тоді було у складі Римськоїримської провінції Верхня Германія, (''Germania Superior''). Уперше назва міста згадується у 12 році до нашої ери; у [[1988]] році Страсбург святкував ювілей — 2000 років. Починаючи з [[4 століття|IV століття]] у Страсбурзі знаходиться Архієпископ Страсбурга.

[[Алемани]] тут билися проти Римської Імперії у [[357]] році. Вони були розбиті [[Юліан]]ом, пізніше — Римським Імператором; алеманський король Хонодомаріус (Chonodomarius) потрапив до полону. [[2 січня]] [[366]] року алемани перейшли у великій кількості вкритий кригою Рейн та потрапили до Римської Імперії. На початку [[5 століття|V століття]] алемани завоювали землі та осіли на території сучасних Ельзасу та більшої частини [[Швейцарська Конфедерація|Швейцарії]].

У [[5 століття|5V столітті]] місто послідовно належало алеманам, [[гуни|гунам]] та [[Франки|франкам]], які називали його Стратісбургум (''Stratisburgum''), Стратебургум (''Strateburgus''), потім Штрасбург ('''Straßburg'''). У [[842]] році тут мала місце Страсбурзька присяга, текст на трьох мовах, що мав, окрім [[латинська мова|латинської]] та німецької, і французький варіант — один із найстаріших текстів цією мовою. Великий комерційний центр — Страсбург — у [[923]] році опинився у складі [[Священна Римська Імперія|Священної Римської Імперії]], у провінції ''Герцогство Лотарингія'', під владою місцевого герцога та, опосередковано, короля ''Анрі І''. Рання історія міста пов'язана також із конфліктом між місцевим архієпископом та жителями Страсбурга. Після битви при Обергаузберзі (Oberhausbergen) жителі перемогли; у [[1262]] році король Філіп Швабський дарував Страсбургу статус ''Вільного Міста Імперії'', чи ''Імперського Міста''.

Революція [[1332]] року призвела до утворення місцевого самоврядування; Страсбург проголосив себе вільною [[республіка|Республікою]]. Смертоносна [[чума]] [[1348]] року принесла чимало збитків. Слідом за нею, [[14 лютого]] [[1349]] року відбулося масове насилля над [[євреї|євреями]]. То був один з найбільших погромів у передсучасній [[історія|історії]]: від 2500 до 3000 євреїв були публічно страчені (спалені), а попіл розвіяли за межами міста. [http://judaisme.sdv.fr/histoire/historiq/stval/stval.htm] До кінця [[18 століття|XVIII століття]] єврям заборонялося з'являтися у [[місто|місті]] після десятої [[година|години]] вечора. Про час, коли їм треба було покинути місто, нагадували герольди (оповісники) за допомогою [[Валторна|валторни]] (Ґрюсельгорн, Grüselhorn). У наші часи дзвін Собору традиційно продовжує сповіщати жителів увечері.

Головний Собор міста Страсбург, (Straßburger Münster,) почали будувати ще у [[12 століття|12XII столітті]], а добудували у [[1439]] році. На той час це була найвища будівля у світі, випередивши [[Піраміда Хеопса|Піраміду Хеопса]]. У 1520-х роках, під час протестантської [[Реформація|Реформації]], місто охоче прийняло вчення [[Лютер Мартін|Мартіна Лютера]]. Його послідовники згодом заснували у Страсбурзі [[Страсбурзький університет|Університет]]. Боротьба [[протестанти|протестантів]] з іконами спричинила чимало збитків місцевим [[церква]]м та [[монастир]]ям. Страсбург став осередком книговидання, друкарської справи у Священній Римській Імперії. Вплив цієї держави — як інтелектуальний, так і політичний — сприяв закріпленню протестантської течії, основної на той час у [[південь|південно]]-[[захід]]ній Німеччині. Разом із чотирма іншими вільними містами Страсбург утворив так звану «конфесію чотирьох міст», ''confessio tetrapolitana''.

Після Конституційної Реформи на початку [[16 століття|XVI століття]] та заснування '''Імперських Округів''', Страсбург опинився у окрузі Верхній Рейн (Upper Rhenish Circle). Це були землі на південному заході Імперії.

Під час обіду, влаштованого мером Фредеріком де Дітрихом (Mayor Frédéric de Dietrich) [[25 квітня]] [[1792]] року, Клод Жозеф Руже де Ліль (Claude Joseph Rouget de Lisle) написав [[Державний гімн Франції|«Марсельєзу»]] (La Marseillaise). Статус Страсбурга як вільного міста був анульований під час [[Велика французька революція|Французької Революції]]. Фанатичні якобінці, а саме Ойлогіус Шнайдер (Eulogius Schneider), правили містом залізною рукою, поки їх не скинув із владних посад Максиміліан Робесп'єр. Протягом їхнього правління велику кількість соборів і монастирів було зруйновано або суттєво пошкоджено. Головний Собор втратив сотні своїх скульптурних композицій, які пізніше (у [[19 століття|19XIX столітті]]) були замінені на копії. Башта вціліла: жителі Страсбурга одягнули на неї велетенський [[Фригійський ковпак]].

Зі зростанням виробництва та торгівлі, населення міста потроїлося у 19XIX столітті та сягнуло 150000 осіб. Під час Франко-Прусської війни та Облоги Страсбурга місто зазнало значних пошкоджень від Прусської армії. [[24 серпня]] [[1870]] року згорів один із музеїв міста. Те ж сталося і з Муніципальною Бібліотекою із унікальною колекцією середньовічних рукописів, що містилася у колишньому Домініканському Соборі готичного стилю. Були втрачені рідкісні книжки епохи Відродження та Римські артефакти. У [[1871]] році, по завершенню війни, місто увійшло до новоствореної Німецької Імперії як частина області [[Ельзас]]-[[Лотарингія]] (Reichsland Elsaß-Lothringen), згідно із Франкфуртською Угодою, без проведення референдуму. Як частина Німецької Імперії, Страсбург відновили, побудували Нове Місто (''Neue Stadt'') із новим музеєм та новою бібліотекою. [[Страсбурзький університет]], заснований у [[1567]] році, суттєво втратив свої позиції під час Французької Революції через німецьке походження, відкрився знову у [[1872]] році. Після поразки Німеччини у [[Перша світова війна|Першій Світовій війні]] Страсбург став столицею республіки [[Ельзас]]-[[Лотарингія]], але невдовзі місто опинилося під контролем Франції.

Страсбурзький собор вважається шедевром [[готика|готичного]] мистецтва. Перший камінь у фундамент будівлі було закладено [[1015]] року, а нинішній вигляд собору відноситься до [[1439]] року. Завдяки легкому та витонченому [[шпиль|шпилю]], що вознісся на висоту 142 метри, собор аж до [[XIX століття]] був найвищою християнською церквою. Фасад собору оздоблено сотнями скульптур, в інтер'єрі -— [[вітраж]]і [[XII]]—[[XIV століття]], монументальний орган та астрономічний годинник, механізм якого датується [[1842]] роком.