Вашингтонська морська конференція: відмінності між версіями

На Вашингтонській конференції були вироблені і підписані наступні основні документи:

 

 

* '''Договір п'яти держав''' (США, Велика Британії, Японської імперії, Французької республіки та Королівства Італія) про обмеження морських озброєнь, що змінили співвідношення останніх на користь США. Підписаний [[6 лютого]] [[1922]] р. Підписуючи цей договір, [[Сполучене Королівство Великої Британії та Ірландії|Велика Британія]] підтверджувала свою вимушену згоду на відмову від безумовного переважання на морі. Договір встановлював певну пропорцію граничного тоннажу лінійного флоту його учасників: США — 5, Велика Британія — 5, Японська імперія — 3, Французька республіка — 1,75, Королівство Італія — 1,75. Загальний тоннаж [[лінкор]]ів, що підлягають заміні, не повинен був перевищувати: для США і Великої Британії з 525 тис. т, для Японської імперії 315 тис. т, для Королівства Італія та Французької республіки по 175 тис. т. Встановлювався також тоннаж [[авіаносець|авіаносців]]: 135 тис. т для США і Великої Британії, 81 тис. т для Японської імперії і по 60 тис. т для Королівства Італія та Французької республіки. Однак загальний тоннаж військово-морського флоту держав не обмежувався, і фактична перевага флоту Великої Британії, таким чином, зберігалася. [[Японська імперія]] домоглася зобов'язання американського та британського урядів не споруджувати нових баз на островах Тихого океану на схід від [[110-й меридіан східної довготи|110-го меридіана східної довготи]] (за винятком островів поблизу узбережжя США, Канади, Аляски, зони Панамського каналу, Австралії, Нової Зеландії та Гавайських островів). Таким чином Японія забезпечила собі серйозні стратегічні переваги в цьому районі.