Вікіпедія

Михайло Богаченко: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
доповнення
Мітка: редагування коду 2017
вікіфікація
Рядок 49:
* [[Семен Богаченко]] — [[Генеральний суддя]] [[Правобережна Україна|Правобережної України]] в [[1660-ті|60]]—[[1670-ті|70-х]] pp. [[17 століття|XVII ст.]]).
 
З іншого боку, в [[Реєстр Війська Запорозького 1649|Реєстрі Війська Запорозького 1649 року]] [[сотник]]ом [[Торчиця|Торчицької]] сотні [[Білоцерківський полк|Білоцерківського полку]], яка після відновлення [[Паволоцький полк Війська Запорозького|Паволоцького полку]] в [[1651]]-[[1652]] роках була включена до останнього, зазначений Михай Букаченко. П'ятнадцятим після сотника в списку цієї сотні зазначено також його можливого родича Панка Букаченка<ref>Реєстр Війська Запорозького 1649 року/Підгот. до друку О. &nbsp;В. &nbsp;Тодійчук (голов. упоряд.) та ін.; Редкол.: Ф. &nbsp;П. &nbsp;Шевченко (відп. ред.) та ін.— К.: Наукова думка, 1995. &nbsp;— ISBN 5-12-002042-9. &nbsp;— с. 190.</ref>. Можливо Михай Букаченко та Михайло Богаченко -&nbsp;— одна й та сама особа, а, отже, останній міг походити із козацької сім'ї Букаченків містечка [[Торчиця]], або разом зі своїм можливим родичем Панком (Паньком) вони могли переселитися до цього містечка перед укладанням реєстру.
 
Михайло Богаченко, очевидно, перед посіданням посади [[Полковник (Гетьманщина)|полковникполковника]]а, повинен був займати певний [[Козацька старшина|старшинський]] уряд, проте не був на провідних ролях<ref>[http://www.siver-litopis.cn.ua/arh/2011/2011n02/2011n02r02.pdf Петро Радько. Образ козацького полковника періоду Хмельниччини як учасника державотворення в новітній українській історіографії]</ref>. З цим дуже добре узгоджується вищевказане припущення про посідання ним уряду торчицького сотника, принаймні [[1649]] року. Протягом військових дій [[Хмельниччина|Хмельниччини]] Богаченко, можливо, добре проявив себе, звернув на себе увагу керівництва козацького війська та навіть самого [[Гетьман Війська Запорозького|гетьмангетьмана]]а, і вже у серпні [[1654]] року обійняв посаду [[Паволоцький полк Війська Запорозького|паволоцького]] полковника, змінивши на ній [[Григорій Зубченко|Григорія Зубченка]].
 
Найбільше інформації про Михайла Богаченка залишилося в джерелах про виконання ним дипломатичної місії до [[Кримське ханство|Кримського ханства]] як керівника посольства гетьмана. Це призначення свідчить про неабияку довіру до Богаченка з боку очільника козацької держави, а також, про його непересічні якості, які могли стати в нагоді під час виконання довіреної місії. [[Богдан Хмельницький]], одержавши відомості про загострення політичної боротьби в [[Кримське ханство|Криму]] після смерті у першій половині липня [[1654]] року хана [[Іслям III Ґерай|Іслама ІІІ Ґерая]], направив туди близько [[12 серпня|12]]-[[13 серпня]] посольство на чолі з паволоцьким полковником Михайлом Богаченком. Разом з останнім до посольства входили Лукаш Пухальський і товмач Залепкара<ref>Кривошея В.&nbsp;В.&nbsp;Козацька еліта Гетьманщини.&nbsp;— К.: ІПіЕНД імені І.&nbsp;Ф.&nbsp;Кураса НАН України, 2008.&nbsp;— ISBN 978-966-02-4850.&nbsp;— с. 77.</ref>
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Михайло_Богаченко