Біллунги: відмінності між версіями

Зростає значення сімейної влади Біллунгів під час правління короля [[Оттон I Великий|Оттона I]], який на північному кордоні герцогства Саксонії створив укріплення, яке повиннно було захищати від атак Саксонії слов'янськими племенами. На чолі маршів з титулом [[Принцепс|принцепса]] стояв [[Герман Біллунг]] пізніше [[герцог Саксонії]] (народився близько [[905]] року), а область за назвою «{{не перекладено|треба=Марка Билунгів|текст=Марка Билунгів|мова=ru |є=Марка Биллунгов}}» (Вендську марку) захищав його син. [[МаркГерман Біллунг]] йоговизначається синнайвидатнішим представником династії. У 936 році був призначений маркграфом. У 953 році змінив імператора [[Оттон I Великий|Оттона I]] і став герцогом Саксонії і з 961 року він взяв повну владу в князівстві.

Останнім представником з династії Біллунгів був [[Магнус (герцог Саксонії)|Магнус]], син [[Ордульфа Біллунга]], герцог Саксонії до 1106 року. Старша дочка Магнуса, вийшла заміж за Генріха IX Чорного з династії Чорних Гвельфів, [[герцога Баварії]] (1120—1161), молодша вийшла за графа [[Балленштедтського Отто]] з династії [[Асканії|Асканіїв]]в (їх син [[Альбрехт Ведмідь]]).