Період спокою у рослин: відмінності між версіями

Розрізняють глибокий і вимушений спокій. Перший зумовлений певним поєднанням внутрішніх факторів і їх взаємодією з середовищем, другий — різкими відхиленнями зовнішніх факторів від нормальних умов життя. Іноді виділяють органічний спокій, який пов'язують із змінами в [[нуклеїновий обмін|нуклеїновому]] і [[білковий обмін|білковому обміні]]; вихід з такого спокою обумовлює нормальний ріст рослин та насіння навесні. Глибокий спокій пов'язують із [[загартовування]]м рослин та їх [[морозостійкість|морозостійкістю]]. Стан спокою відносно і зовні не завжди легко виявляється (наприклад, влітку у зовні не змінних бруньках і цибулинах). Приклад спокою — зимовий стан [[дерево|дерев]] після листопаду і визрівання пагонів. Насіння багатьох рослин здатне до тривалого спокою, зумовлюючомуякий зумовлює їх тривале збереження в [[ґрунт]]і. У стані спокою знаходяться бульби [[картопля|картоплі]], завдяки чому не відбувається їх проростання після прибирання. Багато [[Тропіки|тропічних]] рослинирослин в стані спокою переживають посушливі сезони. Для зняття спокою у насіння [[кісточкові|кісточкових]] та деяких інших рослин, що мають тривалий період спокою, застосовують [[Стратифікація (ботаніка)|стратифікацію]] насіння і [[скарифікація насіння|скарифікацію насіння]], а у пагонів — [[вигонка рослин|вигонку рослин]]. Для затримки в стані спокою бульб картоплі їх обробляють [[Етери|ефіром]] a-нафтіоцетової кислоти та іншими речовинами.