Індура: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
оформлення
Yelysavet (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 55:
Перша згадка про це село датується [[1413]] роком, як маєток [[Маршалок великий литовський|земського маршалка]] Яна Давойновича, який у [[1522]] році побудував тут костел Святої Троїці, після чого, у [[1525]] році маєток отримав статус [[містечко|містечка]]. Згідно з адміністративно-територіальною реформою ([[1565]]-[[1566]]) Індура увійшла до складу [[Гродненський повіт|Гродненського повіту]], [[Троцьке воєводство|Троцького воєводства]]. У другій половині [[XVI]]—[[XVII]] містом володіли такі шляхтичі: [[Кішки (рід)|Кішки]], [[Радзивілли]], [[Воловичі]], [[Паци]], [[Ісайковські]], [[Млечки]]; у [[XVIII]]-му: [[Салогуби]], [[Огинські]], [[Мосальські]]. У [[XVIII]] століття містечко було важливим центром [[Літваки|літваків]] та було одним із місць зучтрічі {{не перекладено|Рада Чотирьох Земель|Ради Чотирьох Земель|he|ועד ארבע ארצות}}. За часів [[Велика Північна війна|Великої Північної війни]] біля містечка шведський генерал Меєрфельд отримав перемогу над російсько-саксонськими військами. У [[1770]]-[[1780]] роки тут жив відомий [[цадик]] {{не перекладено|Хайкель (Хаїм) Індурській|Хайкель (Хаїм) Індурській|he|חיים חייקל מאמדור}}, до якого з'їжджалися хасиди з усьго [[Велике Князівство Литовське|Великого Князівства Литовського]]<ref>{{книга|автор=Соркіна I.|заголовок=Містечки Біларусі наприкінці XVIII — першої половини ХІХ ст.|оригінал=Мястэчкі Беларусі ў канцы XVIII — першай палове ХІХ ст.|місце=Вільня|видавництво=ЕГУ|рік=2010|сторінок=488|isbn=ХІХ ст.|сторінки=202}}{{ref-be}}</ref>.
 
Після [[Поділи Речі Посполитої|Третього поділу Речі Посполитої]] у [[1795]] містечко потрапило під владу [[Російська імперія|Російської імперії]] де стала центром [[Індурська волость|Індурської волості]], [[Гродненський повіт (Російська імперія)|Гродненського повіту]], [[Гродненська губернія|Гродненської губернії]]. З цього часу населеним пунктом володіли {{не перекладено|Бжостовські|Бжостовські|be-x-oldtarask|Бжастоўскія}} та [[Козловські]]. За даними на [[1830]] рік у містечку проживало 559 осіб, з них шляхти — 3, духовного стану — 1, міщан-євреїв — 496, міщан-християн та селян — 55, жебраків — 4<ref>{{книга|автор=Соркіна I.|заголовок=Містечки Біларусі наприкінці XVIII — першої половини XIX ст.|оригінал=Мястэчкі Беларусі ў канцы XVIII — першай палове XIX ст.|місце=Вільня|видавництво=ЕГУ|рік=2010|сторінок=488|isbn=ХІХ ст.|сторінки=412}}{{ref-be}}</ref>. Станом на [[1833]] рік тут працювало 8 магазинів<ref>{{книга|автор=Соркіна I.|заголовок=Містечки Біларусі наприкінці XVIII — першої половини XIX ст.|оригінал=Мястэчкі Беларусі ў канцы XVIII — першай палове XIX ст.|місце=Вільня|видавництво=ЕГУ|рік=2010|сторінок=488|isbn=ХІХ ст.|сторінки=130}}{{ref-be}}</ref>. У [[1878]] році населення значно зростає — 2426, з яких 2200 — євреї<ref>{{книга|=частина=Indura|посилання частина=http://dir.icm.edu.pl/pl/Slownik_geograficzny/Tom_III/278|заголовок=[[Географічний словник Королівства Польського]]|оригінал=Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich|місце=Warszawa|рік=1882|том=III: Haag — Kępy|сторінки=278}}{{ref-pl}}</ref>. За даними [[Перепис населення Російської імперії 1897|перепису населення 1897 року]] в містечку знаходилося — 314 дворів, де живе 2681 особи, костел, церква, синагога, пошта, 2 винокурні, 16 майстерень, 4 єврейських молитовних будинків, парафіяльна школа, фельдшерський пункт, пивоварня, вапняний завод, 8 трактирів та ярмарка по неділях.
 
Згідно з [[Ризький мир 1921 року|Ризьким миром 1921 року]] містечко опинилося у складі [[Польська Республіка (1918—1939)|Другої Річи Посполитої]] ([[Гродненський повіт (1919-1939)|Гродненський повіт]], [[Білостоцьке воєводство (II Річ Посполита)|Білостоцьке воєводство]]). [[4 грудня|4]] та [[6 грудня]] [[1932]] у селі пройшли демонстрації селянства (близько 300 чоловік) проти податкової політики уряду.