Григорій Зубченко: відмінності між версіями

Про його діяльність докладні відомості відсутні. У [[Реєстр Війська Запорозького 1649|Реєстрі Війська Запорозького 1649 року]] зафіксовано Грицька Зубченка як рядового козака у складі сотні Корсунської Демкової [[Корсунський полк|Корсунського полку]]. В цій же сотні четвертим після [[сотник]]а Демка Прутилчича зазначений Гаврило Зубченко, який вірогідно міг бути родичем вищевказаного Грицька<ref>Реєстр Війська Запорозького 1649 року/Підгот. до друку О. &nbsp;В. &nbsp;Тодійчук (голов. упоряд.) та ін.; Редкол.: Ф. &nbsp;П. &nbsp;Шевченко (відп. ред.) та ін.— К.: Наукова думка, 1995. &nbsp;— <nowiki>ISBN 5-12-002042-9</nowiki>. –&nbsp;— с. 138.</ref>. Також, в Реєстрі значиться Грицько Зуб –&nbsp;— рядовий козак Білоцерківської полкової сотні [[Білоцерківський полк|Білоцерківського полку]]<ref>Реєстр Війська Запорозького 1649 року/Підгот. до друку О. &nbsp;В. &nbsp;Тодійчук (голов. упоряд.) та ін.; Редкол.: Ф. &nbsp;П. &nbsp;Шевченко (відп. ред.) та ін.— К.: Наукова думка, 1995. &nbsp;— <nowiki>ISBN 5-12-002042-9</nowiki>. –&nbsp;— с. 173.</ref>. Дослідник [[Кривошея Володимир Володимирович|В. Кривошея]] вважає, що саме представник Корсунщини став у майбутньому паволоцьким полковником<ref>Кривошея В. Козацька старшина Гетьманщини. Енциклопедія. К.: «Стилос», 2010. –&nbsp;— с. 377.</ref>, хоча мова могла йти і про вихідця з Білоцерківщини як ближчої територіально до [[Паволоцький полк Війська Запорозького|Паволоцького полку]].

Під час тривалої відсутності (з червня [[1653]] по лютий [[1654]]) паволоцького полковника [[Михайло Суличич|Михайла Суличича]], який з посольством знаходився у [[Трансільванія|Трансільванії]], Григорій Зубченко міг бути призначений паволоцьким [[Наказний полковник|наказним полковником]] (про те, що він був саме наказним полковником пише і історик [[Сергійчук Володимир Іванович|В. &nbsp;І. &nbsp;Сергійчук]]<ref>Сергійчук В. &nbsp;І. &nbsp;Армія Богдана Хмельницького. &nbsp;— К., 1996. &nbsp;— ISBN 5-7707-9797-5. &nbsp;— с. 81; 92.</ref>). Саме тому Зубченка, після усунення у лютому-березні [[1654]] року [[Михайло Суличич|Михайла Суличича]] з полковництва, могли призначити повним паволоцьким полковником.

Під час весняного походу [[1654]] року [[Станіслав Ревера Потоцький|Станіслава Потоцького]] на [[Брацлавщина|Брацлавщину]] та [[Умань]], Григорій Зубченко у квітні стояв з [[Паволоцький полк Війська Запорозького|Паволоцьким полком]] на горішній [[Кам'янка (притока Росі)|Кам’янціКам'янці]] (околиці теперішнього села [[Ярешки (Андрушівський район)|Ярешки]]) на сторожі від ляхів. Відомо, що гетьман [[Богдан Хмельницький]] був незадоволений діями деяких полковників по протидії походу Потоцького і на раді в [[Чигирин]]і у травні [[1654]] року їх усунули з полковницьких урядів. Серед них був, найімовірніше, й Григорій Зубченко, бо пізніше, принаймні з серпня цього року, паволоцьким полковником був [[Михайло Богаченко]]<ref>Коваленко С. Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. &nbsp;— Т. 3. &nbsp;— Київ: «Стікс-Ко», 2009. &nbsp;— ISBN 978-966-96849-3-6. &nbsp;— с. 14.</ref>.