Слово і час: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Ogogo225 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''«Сло́во і час»'''  — науково-теоретичний [[журнал]]. Виходить щомісяця у [[Київ|Києві]].
 
== Засновники журналу ==
Рядок 9:
== Історія заснування ==
 
Часопис засновано в січні [[1957]] року під назвою «Радянське літературознавство» як науковий журнал теорії, історії літератури і критики, орган Інституту літератури імені [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] АН УРСР і Спілки письменників України.
 
Перевісно це був двомісячник. Від січня 1965 року журнал став виходити щомісяця.
 
Попередником журналу були наукові записки Інституту української літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР (від вересня 1952 року — Інститут літератури імені Тараса Шевченка АН УРСР). Упродовж 1938—1957 років побачило світ 19 книг записок.
 
== Головні редактори ==
 
* 1957  — 1961  — [[Білецький Олександр Іванович|Олександр Білецький]].
* 1961  — 1972  — [[Дзеверін Ігор Олександрович|Ігор Дзеверін]].
* 1973  — 1979  — [[Бєляєв Віктор Григорович|Віктор Бєляєв]].
* 1980  — 1989  — знову [[Дзеверін Ігор Олександрович|Ігор Дзеверін]].
* липень 1989  — січень 2000  — [[Дончик Віталій Григорович|Віталій Дончик]].
* від лютого 2000  — [[Скупейко Лукаш Іванович|Лукаш Скупейко]].
 
== «Радянське літературознавство» ==
 
Після смерті Олександра Білецького ([[2 серпня]] [[1961]] року) журнал очолив Ігор Дзеверін. Наслідком цієї зміни науковий рівень журналу помітно знизився. Назагал великий розділ теорії літератури обмежився полем фіктивного теоретизування навколо питань [[соціалістичний реалізм|соціалістичного реалізму]]. Ознаки партійно-пропагандивного характеру часто мали і статті з історії літератури й критики. Майже не було як матеріалів про сучасні спрямування світової літератури, так і про зв'язки української літератури з літературами Заходу та Сходу.
 
До зниження рівня журналу спричинилося ще посилення репресій проти української культури з початку 1960-х років, наслідком чого звузилася тематика публікацій. Низку авторів позбавили права друкуватися в журналі. Серед них [[Дзюба Іван Михайлович|Іван Дзюба]], [[Світличний Іван Олексійович|Іван Світличний]], [[Сверстюк Євген Олександрович|Євген Сверстюк]], [[Іванисенко Віктор Панасович|Віктор Іванисенко]].
 
Врешті, на рівні журналу позначився загальний занепад українського літературознавства, спричинений вимиранням учених старої школи ([[Маслов Сергій Іванович|Сергій Маслов]], Олександр Білецький, [[Попов Павло Миколайович|Павло Попов]], [[Ненадкевич Євген Олександрович|Євген Ненадкевич]] та ін.). На їх місце яких прийшли вихованці радянської школи, серед яких майже не було знавців старої української літератури, тож тематика журналу дедалі більше звужувалася до дослідження літературних явищ 19 і 20 століть, а типовими дослідниками стали фахівці з питань взаємозв'язків української літератури з російською ([[Крутикова Ніна Євгенівна|Ніна Крутикова]]) або теорії соціалістичного реалізму ([[Шамота Микола Захарович|Микола Шамота]]). Це стало помітно, зокрема, на поступовому заниканні на початках добре задуманого розділу  — публікації і повідомлення.
 
== «Слово і час» ==
 
Від січня [[1990]] року журнал виходить під сучасною назвою «Слово і час» (в самому журналі послуговуються написанням «Слово і Час», а також абревіатурою — «СіЧ»).
 
Журнал «Слово і час» друкує статті й розвідки з питань теорії й історії української літератури, компаративістики, зарубіжних і слов'янських літератур, текстології, літературного джерелознавства, літературної критики, а також суміжних дисциплін — культурології, фольклористики й етнології, стилістики, перекладознавства та ін. Постійно ведуться також рубрики «Рецензії», «Наші презентації», «Літературна карта», «Осередки філології», «Хронограф», «Літопис подій», «Бібліографія», друкуються розвідки науковців-початківців («Дебют»), статті про літературну та громадську діяльність українців зарубіжжя («Діаспора»), про інтеграцію української філологічної науки в європейський культурний процес («Україніка»), архівні матеріали і спогади («Написане лишається», «З пам'яті літ») тощо.
Рядок 48:
* {{ЕУ}} Словникова частина. — Т. 7.
* «Слово і час» // {{ЛСД}} — С. 646.
* «Слово і час» («СіЧ») // {{ЛЗЕ/2}} — С. 410.
* ''Скупейко Лукаш''. «Слово і Час» — журнал академічного літературознавства // Слово і час. — 2007. — № 1. — С. 3—6.