Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
| native_name = {{lang-ro|Transilvania/Ardeal}}
| other_name = {{lang-hu|Erdély}}<br/>{{lang-de|Siebenbürgen}}
| settlement_type =
| image_skyline = Arieseni 27.jpg
| image_alt = 280px
| image_caption = [[Західні Румунські гори]] поряд з [[Арієшень (комуна)|Арієшень]], [[Алба]]
| image_flag =
| flag_alt =
| image_seal =
| seal_alt =
| image_shield = Coat of arms of Transylvania.svg
| image_map = Transylvania, Banat, Crisana and Maramures.svg
| map_alt =
| map_caption = {{legend|#FF9955|Трансільванія}} та {{legend|#FFCCAA|[[Банат]], [[Кришана]] і [[Марамуреш]]}} у межах сучасної Румунії
| pushpin_map =
| pushpin_label_position =
| coor_pinpoint =
| coordinates_type =
| coordinates_display = inline, title
| coordinates_footnotes =
| coordinates_region =
| unit_pref = Metric
<!-- ALL fields with measurements have automatic unit conversion -->
<!-- for references: use <ref> tags -->
| area_footnotes =
| area_urban_footnotes = <!-- <ref> </ref> -->
| area_rural_footnotes = <!-- <ref> </ref> -->
| area_metro_footnotes = <!-- <ref> </ref> -->
| area_magnitude = <!-- <ref> </ref> -->
| area_note =
| area_water_percent =
[[Файл:Rumunia kapliczka2.jpg|280px|thumb|right|Капличка в Трансільванських Карпатах]]
 
'''Трансільва́нія''' або '''Семигород''' ({{lang-ro|Transilvania}}&nbsp;— «Залісся», або {{lang-ro|Ardeal}}; {{lang-hu|Erdély}}; {{lang-de|Siebenbürgen}})&nbsp;— історична область на півночі [[Румунія|Румунії]]. Займає [[Трансільванське плато]] і частину гірських хребтів [[Східні Карпати|Східних]] та [[Південні Карпати|Південних Карпат]]. До [[1918]] переважно у межах [[Угорське королівство|Угорського королівства]] (у її східній частині), пізніше у північно-західній [[Румунія|Румунії]]; близько 60 000 км² з понад 4&nbsp;млн мешканців; до Трансільванії зазвичай включають також [[Мармарощина|Мармарощину]], [[Кришана|Кришану]] і [[Банат]]. З цими територіями Трансільванія має площу 102 &nbsp;000 -&nbsp;— 103 &nbsp;000 км².
 
== Походження назви ==
{{Основна стаття|Історія Трансільванії}}
 
В [[античність|античну добу]] Трансільванію населяли [[даки]], в цих краях знаходилася столиця войовничого дакийського народу -&nbsp;— [[Сармізегетуза]]. В 106–271106—271 Трансільванія була римською провінцією (тоді вона зазнала часткової романізації), згодом опанована [[готи|готами]], [[гепіди|гепідами]], [[авари|аварами]] і [[Булгари|булгарами]], із 6 ст. до Трансільванії почали переселятися [[слов'яни]].
Десь з [[IX століття|IX]] в [[X століття|X столітті]] відбувається переселення в Трансільванію з [[Балканський півострів|Балкан]] [[волохи|волохів]].
 
З кінця [[IX століття|9 ст.]]<ref>Edouard Sayous, Histoire generale des Hongrois, Budapest/Paris 1900, pag.25</ref>
Трансільванія була підкорена [[угорці|угорцями]], з початку [[XI століття]] стала частиною [[Угорське королівство|Угорського Королівства]], у складі якого мала широку автономію. З [[X століття|10 ст.]] в Трансільванії почали селитися [[угорці]], з [[XI століття|11 ст.]] у східній Трансільванії угорські вільні селяни, так звані ''секлери''), з [[XII століття|12 ст.]]&nbsp;— [[Трансільванські сакси|сакси]]. У лютому [[1438]] року була узаконена [[Унія трьох націй]] (мадяри, сакси, секеі) зі спільного управління Трансільванією.
 
Після розпаду Угорського королівства ([[битва при Могачі (1526)]], [[1526]]) в Трансільванії оформилося автономне угорське князівство (1541–16871541—1687) під зверхністю [[Османська імперія|Османської імперії]]. У різні роки столицею Трансільванії були міста Дюлафехервар ([[Алба-Юлія]]), Германштадт ([[Сібіу (місто)|Сібіу]]) та Коложвар ([[Клуж-Напока]]).
У [[XVII століття|17 ст.]] Трансільванія була об'єктом боротьби між Османською і [[Австрійська імперія|Габсбурзькою імперіями]]. У 1699–18671699—1867 Трансільванія була провінцією [[Австрія|Австрії]], згодом Угорщини, з 1918 Трансільванією заволоділа [[Королівство Румунія]].
 
Друга половина [[XVI століття|XVI]] і [[XVII століття]]&nbsp;— період формування культурної та політичної ідентичності Трансільванії як оплоту [[протестантизм]]у на сході Європи. Спочатку, з часів заснування князівства під зверхністю [[Османська імперія|Османів]] ([[1541]] рік) і до [[1571]] року Трансільванією правила династія [[Заполья]], далі і аж до [[1613]] року князі Трансільванії походили головним чином з роду [[Баторі (династія)|Баторі]], в XVII столітті&nbsp;— з роду [[Ракоці]]. Вони не тільки витягували політичні дивіденди з протистояння султана і [[Династія Габсбургів|Габсбургів]], а й успішно захищали традиційні угорські вільності від централизаторских намірів віденських імператорів.
 
[[Князь]] Семигорода [[Габор Бетлен]] (1613-29) вважав [[1628]]&nbsp;р. за можливе відокремлення України від Польщі і створення окремої держави. [[Богдан Хмельницький]] був у дипломатичних зв'язках з князем Семигорода&nbsp;— [[Юрій I Ракоці]] (1630-48) і [[Юрій II Ракоці ]] (1648-60) і уклав з ним військовий союз проти Польщі (1656). У [[XVIII століття|18 ст.]] екзильний гетьман [[Пилип Орлик]] мав зносини з князем [[Ференц II Ракоці|Ференцем II Ракоці]] (1676–17351676—1735; кн. 1704-11).
 
[[1699]] деякі проповіді [[Іоанікій Ґалятовський|Іоанікія Ґалятовського]] були перекладені та видані румунською мовою в [[Алба-Юлія]]. 1757&nbsp;р. Дімітріє Евстатіє Брашовянул створив першу румунську граматику в Трансільванії на основі граматики [[Мелетій Смотрицький|Мелетія Смотрицького]]; він також переклав ряд книг з [[Церковно-слов'янська мова|церковно-слов'янської]] на [[румунська мова|румунську мову]] (з'явились друком [[1792]] року у [[Сібіу (місто)|Сібіу]]).
 
=== Українці Трансільванії та зв'язки з Руссю-Україною ===
[[Файл:Cetatea Râșnov, văzută din șoseaua Cristian-Râșnov..jpg|міні|праворуч|280пкс|Цитадель Ришнов на фоні гір -&nbsp;— [[трансільванські сакси]] називали його Rusnâ, [[етимологія]] назви цього міста пов'язана з [[Русь|Руссю]], та населенням [[русини|русинами]]]]
[[Файл:Coat of arms of Transylvania.svg|міні|праворуч|170пкс|Історичний герб Трансільванії (1659).]]
Серед слов'ян Трансільванії значну частину складали [[українці]] ([[русини]]), про що свідчать топографічні назви (''Rusz'', ''Reusdorfel'', ''Russdorf'', ''Rusesti''). Перші документальні сліди про українські поселення в Трансільванії датовані [[XIII століття]] (гора ''Ruscia'', м. ''Forum Ruthenorum''). На південному сході Трансільванії в [[Брашов (повіт)|повіті Брашов]] існує місто [[Ришнов]] -&nbsp;— [[трансільванські сакси]] його називали Rusnâ, [[етимологія]] назви цього міста пов'язана теж з [[Русь|Руссю]], та населенням [[русини|русинами]], яке жило до приходу саксів в ці місця на початку [[XIII століття]]. Ще у [[XV століття|15 ст.]] в Трансільвінії існували чималі українські колонії, які пізніше зазнали [[мадяризація|мадяризації]] або [[румунізація|румунізації]].
 
Зв'язки України з Трансільванією (політичні і культурні) існували за часів [[Запорозька Січ|Запорозької Січі]] та [[Гетьманщина|Гетьманщини]]. Українські [[козаки]], що служили у валаському (румунському) війську, допомогли [[Михайло Хоробрий|Михайлові Хороброму]] об'єднати Семигород з [[Волощина|Волощиною]] й [[Молдовське князівство|Молдовою]] (1593–16011593—1601).
 
Перепис [[1930]] року виявив у Трансільванії (без [[Мармарощина|Мармарощини]] і [[Банат]]у) ледве 2 100 українців, найбільше у місті [[Орадя]].
За рішенням [[Другий Віденський арбітраж|другого Віденського арбітражу]], проведеного Німеччиною та Італією 30 серпня 1940 року Румунія передала [[Угорщина|Угорщині]] [[Північна Трансільванія|Північну Трансільванію]]. Південна Трансільванія залишилася в румунських руках.
 
У [[1944]]-[[45]] рр. угорське населення Північно-східніої Трансільванії піддалося насильству з боку так званих «чорних сермягах» -&nbsp;— румунських шовіністичних банд, організованих прем'єр-міністром [[Юліу Маніу]]. На думку деяких істориків, радянське командування крізь пальці дивилося на румунський терор. При підведенні остаточних підсумків [[Друга світова війна|Другої світової війни]], за умовами мирного договору, підписаного 10 лютий [[1947]] року, був анульований Віденський арбітраж 1940 року і декларувалося приєднання Північно-східної Трансільванії до Румунії.
 
У [[1968]] році Ніколає Чаушеску скасував [[Угорська автономна область|Муреш-Угорську автономну область]] (створену в [[1952]] році на сході Трансільванії), в процесі адміністративно-територіальної реформи, що скасувала області та повернула традиційний поділ Румунії на повіти (жудеці). При цьому була «тихо» ліквідована і автономія [[угорці]]в. Територія Угорської АО увійшла переважно до складу жудців [[Муреш (повіт)|Муреш]], [[Харгіта]], [[Ковасна (повіт)|Ковасна]]. Анти-угорський курс довгий час забезпечував диктатору [[Ніколае Чаушеску|Чаушеску]] симпатії певних верств румунського населення.
 
== Адміністративний поділ ==
 
Площа історичного воєводство 55 146 км².<ref>[http://romaniatraveltourism.com/node/326 Transilvania] at romaniatraveltourism.com</ref><ref>[http://www.studylight.org/enc/bri/view.cgi?n=33198 Transylvania] at 1911 Encyclopedia Britannica</ref>
 
У регіонах які приєднала Румунія у [[1920]] році розташовано 23 округи, включаючи приблизно 102 200 км² (102 787-103787—103 093&nbsp;км² в угорських джерелах та 102 200&nbsp;км² в сучасних румунських документах). Останнім часом, у зв'язку з деякими адміністративними реорганізаціями, територія охоплює 16 [[Жудеці Румунії|жудеців]] ([[Румунська мова|румунською]]: ''[[жудець|Judet]]''), з площею 99 837 км², в центральній та північно-західній Румунії.
 
Це такі 16 повітів: [[Алба (повіт)|Алба]], [[Арад (повіт)|Арад]], [[Біхор (повіт)|Біхор]], [[Бистриця-Несеуд]], [[Брашов (повіт)|Брашов]], [[Караш-Северин]], [[Клуж (повіт)|Клуж]], [[Ковасна (повіт)|Ковасна]], [[Харгіта]], [[Хунедоара (повіт)|Хунедоара]], [[Марамуреш]], [[Муреш (повіт)|Муреш]], [[Селаж]], [[Сату-Маре (повіт)|Сату-Маре]], [[Сібіу (повіт)|Сібіу]] і [[Тіміш (повіт)|Тіміш]].
Найбільш густонаселені [[Список міст Румунії|міста]] (жовтень 2011 перепису) :<ref name="hotnews-census2011data">{{cite web|url = http://www.recensamantromania.ro/wp-content/uploads/2013/07/sR_Tab_31.xls|title = Population at 20 October 2011|date = July 2013|accessdate = 2 February 2014|publisher = National Institute of Statistics (Romania)|language = Romanian}}</ref>
* Трансільванія власне:
** [[Клуж-Напока]] (324,576)
** [[Брашов]] (253,200)
** [[Сібіу (місто)|Сібіу]] (147,245)
** [[Тиргу-Муреш]] (134,290)
 
* Банат:
** [[Тімішоара]] (319,279)
** [[Решица]] (73,282)
 
* Крішана:
** [[Орадя]] (196,367)
** [[Арад]] (159,074)
 
* Марамуреш:
** [[Бая-Маре]] (123,738)
** [[Сату-Маре]] (102,411)
 
== Цікаві місця ==
* [[Церква Денсус]], найстаріша церква в Румунії.
* Старі [[дерев'яні церкви Трансільванії]].
* [[Села з укріпленими церквами в Трансільванії]]:
** [[Б'єртан]]
** [[Килнік (Алба)|Килнік]]
** [[Диржіу]]
** [[Прежмер]]
** [[Саскіз]]
** [[Валя-Віїлор]]
** [[Віскрі]]
* Румунська традиційна й народна культура, Національний Комплекс Музеїв, Сібіу.
* Угорська традиційна й народна культура.