Кожевня: відмінності між версіями

13 квітня 2014 року [[Рада національної безпеки та оборони України]] оголосила початок [[антитерористична операція на сході України|антитерористичної операції на сході України]]. Керівництво штабу АТО ухвалило рішення перекрити кордону з [[Російська Федерація|Російською Федерацією]] силами [[Збройні Сили України|Збройних Сил України]] у найкоротший можливий термін, оскільки на той час сил [[Державна прикордонна служба України|Прикордонної служби України]] бракувало для протистояння бойовикам, які перетинали кордон на військовій техніці<ref name="pimsergMarco_Izvarin"/>.

У перших числах червня РТГр 2-го батальйону [[79-та окрема десантно-штурмова бригада (Україна)|79-ї ОАЕМБр]] під командуванням майора [[Колейник Семен Андрійович|Семена Колейника]] отримує задачу поставити переправу на річці [[Міус]] поблизу Кожевні. В населеному пункті [[Дмитрівка (Шахтарський район)|Дмитрівка]], через який з початку планувалось перекидання українських підрозділів, російські бойовики вже облаштували фортифікацію. За різними даними, там вже перебували від однієї до двох РТГр супротивника з бойовими машинами та артилерією. Мости були заміновані на випадок вдалого штурму українських військових. Також було відомо, що на оборону даного пункту були відправлені російські військові<ref name="pimsergMarco_Izvarin"/>.

Врахувавши ці перепони, командування штабу АТО вирішило не гаяти сили й часу на штурм добре захищених позицій, і відправило підрозділи 79-ї ОАЕМБр до Кожевні, аби влаштувати там переправу та взяти під контроль панівні висоти, з яких була можливість прикривати вогнем колони, що рухались вздовж кордону<ref name="pimsergMarco_Izvarin"/>.

Водночас, 4-а рота 79-ї ОАЕМБр отримала завдання зайняти [[Савур-Могила|Савур-Могилу]] та розставити там [[гаубиця|гаубиці]]. Однак, [[Бій під Савур-Могилою 12 червня 2014|виконати це завдання не вдалось]]<ref name="pimsergMarco_Izvarin"/>.

Тоді ж 5-та рота 79-ї ОАЕМБр під командуванням майора Колейника отримала завдання взяти висоту під [[Дібрівка (Шахтарський район)|Дібрівкою]] та організувати переправу під Кожевнею. Дорогою до Маринівки підрозділ Колейника чув звуки [[Бій під Савур-Могилою 12 червня 2014|бою на Савур-Могилі]]<ref name="pimsergMarco_Izvarin"/>.

Неподалік від кордону група Колейника зустрілась із полковником держприкордонслужби, який і провів групу до Кожевні. Діставшись [[Міус]]у, військові побачили, що через надто круті схили переправу навести не вийде. Проблему вдалось вирішити, коли танк відвалом зміг зрізати схил, але це забрало кілька годин часу<ref name="pimsergMarco_Izvarin"/>.

Під час наведення переправи по десантниках був відкритий вогонь із табору «Блакитні скелі» ({{coord|47|53|22|N|38|55|50|E|display=inline}}) під Дмитрівкою. Майор Колейник наказав розгорнути гаубичну батарею та розпочав придушення вогню супротивника. До другої половини дня переправа була наведена<ref name="pimsergMarco_Izvarin"/>.

Після переправи РТГр Колейника через Міус група рушила вперед. Розвідку їй забезпечувала група спецпризначення [[3-й окремий полк спеціального призначення (Україна)|3 оп СпП]] під командуванням [[Коваленко Юрій Вікторович|Юрія Коваленко]] на двох БТР. Неподалік Дібровки група виявила засідку супротивника, зав'язався бій. Загинув один спецпризначенець, восьмеро зазнали поранення, довелось викликати на допомогу два [[Мі-24]], які завдали нищівного удару по бойовиках<ref name="pimsergMarco_Izvarin"/>.

Для евакуації поранених та загиблого був викликаний [[Мі-8]]. Тоді вперше була помічена робота [[ПЗРК]]: був обстріляний штурмовик, який працював неподалік, але марно<ref name="pimsergMarco_Izvarin"/>.

Десантники дістались Дібровки вже поночі, зайняли висоту 185, яка згодом стала відома як висота «Граніт» ({{coord|47|55|6|N|39|3|56|E|display=inline}})<ref name="pimsergMarco_Izvarin"/>.

Завдяки наведенню переправи та створення опорних пунктів на панівних висотах стало можливим перекидати через цей вузол війська й техніку вздовж державного кордону. При проході колон, при виникненні вогневого контакту із супротивником у підрозділів, що перебували на висотах, вже були визначені планові цілі для артилерії, були організовані мобільні групи для підтримки колон<ref name="pimsergMarco_Izvarin">{{cite web