Максиміліан III (курфюрст Баварії): відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стиль |
стиль, правопис |
||
Рядок 47:
1746 року уклав дотаційний договір з Австрією, за яким в обмін на надання коштів підтримував зовнішню політику Марії-Терезії. У 1747 році почала функціонувати порцелянова мануфактура в Німфенбург. У 1748 році обмежив права міст і ринків на свою користь. При цьому намагався залучити до баварської економіки імперські міста Регенсбург і Аугсбург. У 1755 році запроваджено заходи зі збільшення видобування й експорту солі. Водночас впроваджено заборону на еміграцію задля поліпшення демографічної ситуації.
Також були спроби провести адміністративну реформу. У 1750 році створено державну судову раду. Почалося обговорення
Водночас багато уваги приділяв мистецтву. У 1751 році зведено придворний театр (відомий як театр Кювільє — за прізвищем архітектора), 1755 року споруджено Кам'яну залу Німфенбургського палацу. Все це створено у стилі рококо. У 1759 році була заснована Баварська Академія Наук, перша академічна установа Мюнхена.
У зовнішній політиці зберігав союз з Австрією, намагаючись також зберігати союзницькі відносини з Франції, мирні — з Великою Британією та Голландією. Тому надав баварський військовий контингент у 4 тис. вояків до складу австрійського війська під час
Під час значного голоду 1770 року Максиміліан III розпорядився продати коронні коштовності, щоб заплатити за відвантаження зерна. Він видав низку антиклерикальних постанов, зокрема заборонив проведення театралізованих свят пристрастей господніх в селі Обераммергау, скасував права єзуїтів на цензуру в пресі, займався регулюванням шкільної освіти, видавши 1771 року регламент загальоосвітньої школи. 1770 року заснував Школу-академію художників та скульпторів, що стала основою сучасної [[Мюнхенська академія мистецтв|Академії образотворчого мистецтва]].
|