Циста: відмінності між версіями

'''ЦистаЦи́ста''' (від {{lang-el|kýstis}} — «пузир») — захисна оболонка, яка утворюється при настанні несприятливих умов.

Цисти можуть формуватися багатьма видами бактерій, зокрема ''[[Azomonas]]'', ''[[Azotobacter]]'', ''[[Bdellovibrio]]'' (бделоцисти), представниками ряду [[Myxococcales]] (міксоспори) і багатьма [[ціанобактерії|ціанобактеріями]]. Оболонка цист більшості бактерій складається з потовщеного шару [[пептидоглікан]]у, у деяких, таких як ''Azotobacter'', головним компонентимкомпонентом є алкілрезорціноли, речовини, що складаються з довгих аліфатичних ланцюгів та ароматичних кілець<ref>{{cite journal| author = Funa N., Ozawa H., Hirata A., Horinouchi S. | title = Phenolic lipid synthesis by type III polyketide synthases is essential for cyst formation in Azotobacter vinelandii | url = http://www.pnas.org/content/103/16/6356 | pmid = 16597676 | journal = Proc. Natl. Acad. Sci. USA | year = 2006 | volume = 103 | issue = 16 | pages = 6356–6361}}</ref>. Цисти бактерій стійкі до висушування та інших шкідливих умов, але набагато меншою мірою, ніж [[ендоспори]].

Найпростіші, особливо протозойні паразити, часто змушені витримувати несприятливі умови на певних стадіях життєвого циклу. Наприклад, ''[[Entamoeba histolytica]]'', звичайнийяка паразитспричинює [[кишечник]]у, що викликає [[дизентерія|дизентеріюамебіаз]], повиненповинна витримати кисле середовище [[шлунок|шлунка]] щоб потрапити до кишечникукишечника, крім того, при розповсюдженні він часто потерпає від висушування та відсутності поживних речовин за межами організму хазяїна у довкіллі<ref name="MedMicro">Samuel Baron MD, Rhonda C. Peake, Deborah A. James, Mardelle Susman, Carol Ann Kennedy, Mary Jo Durson Singleton, Steve Schuenke; ''[http://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/bv.fcgi?rid=mmed Medical Microbiology]''; Fourth Edition, ISBN 0-9631172-1-1 (hardcover)1996</ref>. Циста, таким чином, є зручною адаптацією до подібних умов, хоча цисти найпростіших навіть менш витривалі, ніж цисти бактерій<ref name="Nester">Eugene W. Nester, Denise G. Anderson, C. Evans Roberts Jr., Nancy N. Pearsall, Martha T. Nester; ''Microbiology: A Human Perspective'', 2004, Fourth Edition, ISBN 0-07-291924-8</ref>. Деякі протозії, проте, можуть існувати у формі цисти протягом достатньо довгого періоду часу, наприклад ''[[Colpoda]]''&nbsp;— до 16 місяців, ''[[Oicomonas]]''&nbsp;— до 5,5 років, а ''[[Peridinium cinctum]]'' до 16,5 років. Зазвичай матеріалом оболонки цисти є [[хітин]], хоча часто присутні й додаткові компоненти. Хімічна структура цисти допомагає деяким найпростішим розповсюджуватися: так, [[сіалова кислота|сіалові групи]], присутні в клітинній стінці цисти ''Entamoeba histolytica'', мають негативний заряд, що дозволяє їм прикріплятися до стінок кишечника<ref name="Glycobiology">Anuradha Guha-Niyogi, Deborah R. Sullivan and Salvatore J. Turco; [http://glycob.oxfordjournals.org/cgi/content/full/11/4/45R Glycoconjugate structures of parasitic protozoa]; ''Glycobiology'', 2001, Vol. 11, No. 4 45R-59R</ref> та уникнути виділення з фекаліями. Інші протозойні паразити, такі як ''[[Giardia lamblia]]'' та ''[[Cryptosporidium]]'', формують цисти як частину свого життєвого циклу. Часто одноклітинний організм проходить через багато циклів клітинного поділу протягом або після стадії цисти, виділяючи численні [[трофозоїт]]и<ref name="MedMicro"/> при проростанні. У вигляді цисти деякі найпростіші можуть існувати до 20 років. За настання сприятливих умов тварина виходить з оболонки та починає активну життєдіяльнісьжиттєдіяльність. Циста забезпечує не тільки переживання несприятливого періоду, а й розселення організмів. З потоками повітря або води, за участі інших тварин цисти можуть переноситися на значні відстані.

== ПосиланняПримітки ==