Відкрити головне меню

Зміни

стиль
'''[[Державна дума Російської імперії]] I скликання''' — перший ву [[Росія|Росії]] вибраний населенням представницький законозібраннєвийзаконно обраний орган. Став результатом спроби перетворити Росію із самодержавної в парламентську монархію, викликаної прагненням стабілізувати політичну обстановку в умовах численних заворушень і революційних виступів. Дума I скликання провела одну сесію і проіснувала 72 дні, з {{OldStyleDate|10|травня||27|квітня}} {{OldStyleDate|22|липня|1906 рік|9}}а, після чого була розпущена [[Список імператорів Росії|імператором]].
 
=== Повноваження ===
Повноваження Думи були остаточно визначені законом від 20 лютого 1906 року, що регулює порядок роботи Думи і [[Основні державні закони Російської імперії|«Основними державними законами»]] від 23 квітня 1906 року. Цими документами істотно скорочувалися повноваження Думи. Дума обиралася на 5 років, причому Імператору надавалося право її розпуску. Дума могла приймати запропоновані їй урядом закони, а також затверджувати державний бюджет. У період між сесіями імператор міг одноосібно приймати закони, які підлягали затвердженню Думою під час сесій<ref name="manifest06">[http://tomskhistory.lib.tomsk.ru/page.php?id=1290 Маніфест 20 лютого 1906&nbsp;р.]</ref>. Державна дума була нижньою палатою парламенту. Роль верхньої палати виконував [[Державна рада Російської імперії|Державний рада]], який повинен був схвалювати або відхиляти закони, прийняті Думою.
 
Вся виконавча влада залишалася в руках монарха, він також одноосібно керував [[Збройні сили Російської імперії|Збройними силами]], визначав зовнішню політику, вирішував питання [[Оголошення війни|оголошення війни]] і світу, введення [[Надзвичайний стан|надзвичайного]] або [[Воєнний стан|військовоговоєнного]] положеннястану на будь-якій території Імперії.
 
=== Вибори ===
 
[[Файл:Kadet-1906.jpg|thumb|thumb|150px|right|Поштова листівка, присвячена виборам до I Державної думи (1906). Художник&nbsp;— [[Бем, Єлизавета Меркурьевна|Е.&nbsp;М.&nbsp;Бем]]]]
Закон про вибори в [[Державна дума Російської імперії|Державну думу]] був опублікований 11 грудня 1905. Вибори були непрямі і повинні були проходити за куріальною системою: всього було створено 4 [[курія|курії]]&nbsp;— землевладельческаяземлевласницька, міська, селянська і робоча, які отримали можливість вибирати певне число вибірників. Були встановлені такі квоти: один вибірник на 2 тисячі населення в землевладельческойземлевласницькій курії, на 4 тисячі&nbsp;— у міській, на 30 тисяч&nbsp;— в селянській, на 90 тисяч&nbsp;— в робочій.
 
Виборче право мали не всі жителі імперії. Для того, щоб мати виборче право необхідно мінімум за рік до виборів відповідати наступним критеріям:
 
* за землевладельческойземлевласницькою куріїкурією&nbsp;— бути власником від 100 до 650 десятин землі в залежності від місцевості, мати нерухому власність вартістю не менше 15 тис. рублів.
* по міській курії&nbsp;— бути власником міської нерухомості та торгово-промислових закладів, квартиронаймачем або службовцем.
* по селянській курії&nbsp;— мати домоволодіння;
 
* для міської курії двоступеневі: у [[Москва|Москві]], [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] і 24 великих зазначених у виборчому законі містах виборці обирали виборщиків на міське зібрання, яке обирало членів Думи.
* для землевладельческойземлевласницької курії (в повітах і усіх інших містах) двох&nbsp;— або триступінчаті: особи, чия власність була дорівнює або більше встановленого для даної місцевості цензу на повітовому з'їзді землевласників обирали делегатів на губернське зібрання, яке обирало членів Думи. Власники 1/10 цензу і священнослужителі на попередніх повітових з'їздах обирали уповноважених, які потім на повітових з'їздах разом з великими землевласниками обирали виборщиків для губернських виборчих зборів.
* для робочої курії триступінчаті: 1) вибори уповноваженого від робітників від підприємства з чисельністю робітників 50-1000 людина або по 1 уповноваженому від кожної тисячі робітників на великих підприємствах, 2) обрання вибірників на губернських зборах уповноважених, 3) вибори членів Думи на губернських виборчих зборах;
* для селянської&nbsp;— чотирирівневі: 1) вибори виборних від 10 дворів, 2) вибори уповноважених від волостей на [[волосний сход|волосному сході]], 3) обрання вибірників на повітовому з'їзді уповноважених, 4) вибори членів Думи на губернському або обласному виборчому з'їзді) [http://tomskhistory.lib.tomsk.ru/page.php?id=1229 Особливості виборчих кампаній в I та II Державні думи в Сибіру]
Таким чином, ці курії (26 міських округах виборців обирали тільки міська та робоча курії) обирали виборщиків на збори виборців округу, яке потім вже на виборчому з'їзді обирали стільки депутатів, скільки належало законом обирати від даного округу.
 
Станово-куриальнаякуріальна система була визнана кращою, ніж загальні, прямі, рівні та таємні вибори, так як і імператор, і голова уряду [[Вітте Сергій Юлійович|С.&nbsp;Ю.&nbsp;Вітте]] побоювалися, що в селянській країні, де більшість населення не искушенообізнана у політичному мистецтві, вільні і прямі вибори приведуть до перемоги безвідповідальних демагогів і в законодавчому органі будуть засідати переважно адвокати"
 
[[Файл:Samar deput.jpg|thumb|left|210px|Депутати Державної думи від [[Самарська губернія|Самарській губернії]] (1906)]]
Було створено 135 [[Виборчий округ|виборчих округів]] у тому числі 26 міських (обирали 34 депутати), 33 територіально-станових, конфесійних, територіально-конфесійних і етнічних округів (40 депутатів). Від губернії обиралося від 2 до 15 депутатів, від міста&nbsp;— від 1 до 6. [[Європейська частина Росії|Європейська Росія]] обирала 412 депутатів (79&nbsp;%), [[Царство Польське|Польща]]&nbsp;— 37 депутатів (7&nbsp;%), [[Кавказ]]&nbsp;— 29 (6&nbsp;%), Сибір і [[Далекий Схід]]&nbsp;— 25 (4&nbsp;%), [[Середня Азія]] і [[Казахстан]]&nbsp;— 21 (4&nbsp;%).
 
Вибори проводилися в основному в лютому-березні [[1906]]а, а в національних районах та окраїнах і пізніше, так що до початку роботи з 524 депутатів були обрані близько 480, тому склад першої Думи поступово доповнювався подъезжающими обраними депутатами. У багатьох районах [[Сибір]]у, наприклад, вибори проводилися в травні—червні 1906 року, крім того владою відпрацьовувався механізм проведення виборів в умовах воєнного стану, тому [[воєнний стан]] було введено у всіх [[Повіти Росії|повітах]], що прилягали до лінії [[Транссибірська магістраль|Сибірської залізниці]]
 
Представники лівих і вкрай правих партій бойкотували вибори, ліві вважали, що Дума не володіє ніякою реальною владою, а крайні праві взагалі негативно ставилися до самої ідеї парламентаризму, виступаючи за непорушність Самодержавства. Незважаючи на це, у виборах брали участь [[меншовики]] і [[соціалісти-революціонери]], як незалежні кандидати. [[Ленін Володимир Ілліч|Ленін]] згодом змушений був визнати, що бойкот виборів в I Державну Думу «був помилкою» <ref>[http://www.hrono.info/libris/lib_sh/shub11.html Шуб Д.&nbsp;Н.&nbsp;Політичні діячі Росії (1850-х—1920х&nbsp;— 1920-х рр..). Збірник статей. Видання «Нового журналу». Нью-Йорк, 1969.]</ref>
 
=== Склад ===
Всього було обрано 497 депутатів із них 11 обрання депутатів було анульовано, 1 пішов у відставку, 1 помер, 6 не встигли приїхати.
 
депутатиДепутати розподілилися наступним чином:
* за віком: до 30 років&nbsp;— 7&nbsp;%; від 30 до 40 років&nbsp;— 40&nbsp;%; від 40 до 50 років&nbsp;— 38&nbsp;%; старше 50&nbsp;— 15&nbsp;%;
* за рівнем освіти: з вищою освітою 42&nbsp;%, середнім&nbsp;— 14&nbsp;%, нижчим&nbsp;— 25&nbsp;%, домашнім&nbsp;— 19&nbsp;%, неписьменні&nbsp;— 2 людини;
 
Головою був обраний кадет [[Муромцев Сергій Андрійович|С.&nbsp;А.&nbsp;Муромцев]], професор [[Московський державний університет імені М. в. Ломоносова|Московського університету]]. Товаришами голови стали князь [[Долгоруков, Петро Дмитрович|П.&nbsp;Д.&nbsp;Долгоруков]] і [[Гредескул, Микола Андрійович|Н.&nbsp;А.&nbsp;Гредескул]] (обидва кадети). Секретарем&nbsp;— князь [[Шаховський, Дмитро Іванович|Д.&nbsp;І.&nbsp;Шаховський]].
 
 
=== Діяльність ===
Перше засідання Державної думи відбулося 27 квітня 1906 року в [[Таврійський палац|Таврійському палаці]] [[Санкт-Петербург|Санкт-Петербурзі]] (після прийому у [[Микола II|Миколи II]] у [[Зимовий палац|Зимовому палатціпалаці]]).
 
З самого початку роботи більшість Державної думи було налаштоване на різку боротьбу з урядом [[Горемикін Іван Логгинович| Горемикіна]]. За 72 дні Дума прийняла 391 запит про незаконні дії уряду.
[[Файл:Krylov-1906.jpg|thumb|thumb|200px|right|Політична карикатура на байці І.&nbsp;А.&nbsp;Крилова «Лебідь, рак і щука» («Іскри», 1906, №&nbsp;23, С. 274.)]]<!-- Тут необхідні пояснення --~~~~-->
[[Файл:Засідання аграрної комісії I Державної Думи (1906).jpg|thumb|right|Засідання аграрної комісії I Державної Думи, Санкт-Петербург, травень 1906]]
Головним питанням у роботі I Державної думи був [[земельне питання Росії|земельне питання]]. [[7 травня]] кадетська [[Фракція (політика)|фракція]] за підписом 42 депутатів висунула [[законопроект]], що передбачав додаткове наділення селян землею за рахунок [[казенні землі|казенних]], [[монастирські землі|монастирських]], [[церковні землі|церковних]], [[питомі землі|питомих]] і [[кабинетскиеКабінетські землі|кабинетскихкабінетських земель]], а також частковий [[примусовий викуп]] [[поміщицькі землі|поміщицьких земель]].
 
 
23 травня фракція трудовиків (104 людини) запропонувала свій законопроект, що передбачав утворення "громадського земельного фонду, з якого передбачалося виділяти землю в користування безземельним і малоземельним селянам, а також [[конфіскація|конфіскацію]] земель у поміщиків понад «трудової норми» з виплатою останнім встановленого винагороди. Реалізацію проекту пропонувалося здійснити через виборні місцеві земельні комітети.
Фракція кадетів також вносила законопроект про [[Недоторканність особистості|недоторканності]] депутатів Думи, який передбачав, що [[кримінальне переслідування]] депутата під час [[Парламентська сесія|сесії]] можливе лише з згоди Думи (крім [[затримання]] при вчиненні [[злочин]]и або відразу після нього, однак і в цьому випадку Дума могла відмінити затримання), а якщо справу порушено між сесіями, то всі процесуальні дії і затримання припинялися до відкриття сесії і вирішення даного питання Думою. Парламент, однак, відмовився розглядати даний законопроект.
 
Ряд [[ліберал]]ьних членів Ради міністрів запропонував ввести представників кадетів до складу уряду. Це пропозиція не отримала підтримки більшості міністрів. Державна Дума висловила [[Вотум|недовіру уряду]], після чого ряд міністрів стали [[бойкот]]ироватьувати ДумиДуму та її засідання. У знак свого презирливого ставлення до Думі туди було внесено перший урядовий законопроект про асигнування 40 000 рублів на будівництво пальмової [[оранжерея|оранжереї]] і спорудження пральні при [[Юр'ївський університет|Юр'ївському університеті]]. За весь час роботи депутатами було схвалено 2 законопроекти&nbsp;— про скасування [[страта|смертної кари]] (ініційований депутатами з порушенням процедури) та про асигнування 15&nbsp;млн рублів на допомогу постраждалим від [[неврожай|неврожаю]], внесений урядом.
 
 
 
 
=== Розпуск ===
 
Збентежений такими ж непорядками селянство, не чекаючи законного поліпшення свого становища, перейшло в цілому ряді губерній до відкритого грабунку, розкрадання чужого майна, непокору закону і законним владі.
Але нехай пам'ятають Наші піддані, що тільки при повному порядку і спокою можливо міцне поліпшення народного побуту. Нехай же буде відомо, що Ми не допустимо ніякого свавілля або беззаконня і всією силою державної могутності наведемо ослушників закону до підпорядкування Нашої Царської волі. Закликаємо всіх благомыслящихрозсудливих російських людей об'єднатися для підтримки законної влади і відновлення миру в Нашому дорогому Вітчизні.{{кінець цитати|джерело=[[Микола II]]. [http://tomskhistory.lib.tomsk.ru/page.php?id=1291 Маніфест 9 липня 1906 р.]}}
У маніфесті також було оголошено про проведення нових виборів за тими ж правилами, що і в I Державну думу.
 
[[Файл:Viborgskoe vozzvanie.gif|thumb|right|Фотокопія оригінального тексту Виборзького відозви]]
9 липня прийшли на засідання депутати знайшли двері в Таврійський палац замкнутими і прибитий поряд на стовпі маніфест про розпуск думи. Частина їх&nbsp;— 180 чоловік&nbsp;— в основному кадети, трудовики і соціал-демократи, зібравшись у [[Е]]е (як найближчому до Петербургу місті Князівства Фінляндського), прийняли відозву «Народу від народних представників» ([[Виборзьке відозву]]). У ньому говорилося про те, що уряд не має права без згоди народного представництва ні збирати податки з народу, ні закликати народ на військову службу. Виборзьке відозву закликало тому до громадянської непокори&nbsp;— відмови платити податки і поступати на службу в армії. До непокори владі опублікування відозви не призвело, а всі його підписали були засуджені до трьох місяцем укладення і позбавлені виборчих прав, тобто не могли в подальшому стати депутатами Державної думи.
 
 
 
== Відомі депутати ==