Савченко-Більський Володимир Олександрович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Володи́мир Олекса́ндрович Са́вченко-Бі́льський''' (* 27[[14 липня]] 1867 року в селі Олишівка на Чернігівщині[[1867]], с. Олишівка, Чернігівщина — † [[21 вересня]] [[1955]], Франція), військовий діяч, ген.-хорунжий Фльоти УНР, контр-адмірал, з старого козацького роду на Чернігівщині; 1919-20 начальник Гол. Воєнно-Морської Управи Військ. Міністерства. Співр. військ. ж. «Табор», «Укр. [[Інвалід]]», «За Державність».
 
== Біографія ==
 
-(14.7.1867-21.9.1955)-український військовий діяч. Н.Народився у с. Оленівці (тепер с. Козельське Чернігівської обл.).
 
Після закінчення у 1893 піхотного юнкерського училища служив у 22-му піхотному Нижньоновгородському полку. У 1902 відряджений до Адміралтейства, продовжував службу на Північному флоті.
 
На поч.початку Першої світової війни переведений на Чорноморський флот.
 
Навесні 1917 - командир Севастопольського флотського півекіпажу, капітан 2-го рангу. Після утворення Української Центральної Ради організував і очолив Раду Української Чорноморської громади, активно проводив українізацію флотських екіпажів у Севастополі та Одесі.
 
У грудні 1917 призначений директором департаменту Українського Морського міністерства у Києві. Докладав багато зусиль для розбудови структур українського флоту. Засновував гардемаринські школи в Миколаєві, Севастополі, Кам'янці-Подільському. Підвищений у ранзі до контр-адмірала. У 1919 був начальником канцелярії Морського міністерства, з травня 1920 - командувач Чорноморського флоту, начальник Воєнно-Морської управи.
 
Підвищений у ранзі до контр-адмірала.
Після поразки визвольних змагань інтернований з частинами Армії УНР у Польщі. З 1921 деякий час жив у Тарнові, пізніше виїхав у Францію. Помер 21.9.1955 у французькому місті Абодант. Автор низки статей з історії Українського воєнно-морського флоту, опублікованих у табор-них виданнях “Табор”, “За державність”, “Український інвалід”, альманасі “Літопис червоної калини” та ін.
 
У 1919 був начальником канцелярії Морського міністерства, з травня 1920 - командувач Чорноморського флоту, начальник Воєнно-Морської управи.
 
Після поразки визвольних змагань інтернований з частинами Армії УНР у Польщі.
 
З 1921 деякий час жив у Тарнові, пізніше виїхав у Францію.
 
Після поразки визвольних змагань інтернований з частинами Армії УНР у Польщі. З 1921 деякий час жив у Тарнові, пізніше виїхав у Францію. Помер 21.9.1955 у французькому місті Абодант. Автор низки статей з історії Українського воєнно-морського флоту, опублікованих у табор-них виданнях “Табор”, “За державність”, “Український інвалід”, альманасі “Літопис червоної калини” та ін.
 
На еміграції жив у Польщі, помер у Франції.
 
== Література ==
 
* {{ЕУ}}
* http://history.franko.lviv.ua/IIIs_1.htm
* http://vijsko.milua.org/k4.htm
 
{{Bio-stub}}