Савченко-Більський Володимир Олександрович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Albedo (обговорення | внесок) категоризація |
Best (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 1:
'''Володи́мир Олекса́ндрович Са́вченко-Бі́льський''' (* 27 липня 1867 року в селі Олишівка на Чернігівщині[[
-(14.7.1867-21.9.1955)-український військовий діяч. Н. у с. Оленівці (тепер с. Козельське Чернігівської обл.).
Після закінчення у 1893 піхотного юнкерського училища служив у 22-му піхотному Нижньоновгородському полку. У 1902 відряджений до Адміралтейства, продовжував службу на Північному флоті.
На поч. Першої світової війни переведений на Чорноморський флот.
Навесні 1917- командир Севастопольського флотського півекіпажу, капітан 2-го рангу. Після утворення Української Центральної Ради організував і очолив Раду Української Чорноморської громади, активно проводив українізацію флотських екіпажів у Севастополі та Одесі.
У грудні 1917 призначений директором департаменту Українського Морського міністерства у Києві. Докладав багато зусиль для розбудови структур українського флоту. Засновував гардемаринські школи в Миколаєві, Севастополі, Кам'янці-Подільському. Підвищений у ранзі до контр-адмірала. У 1919 був начальником канцелярії Морського міністерства, з травня 1920 - командувач Чорноморського флоту, начальник Воєнно-Морської управи.
Після поразки визвольних змагань інтернований з частинами Армії УНР у Польщі. З 1921 деякий час жив у Тарнові, пізніше виїхав у Францію. Помер 21.9.1955 у французькому місті Абодант. Автор низки статей з історії Українського воєнно-морського флоту, опублікованих у табор-них виданнях “Табор”, “За державність”, “Український інвалід”, альманасі “Літопис червоної калини” та ін.
На еміграції жив у Польщі, помер у Франції.
| |||