Скоропадський Данило Павлович: відмінності між версіями

Після падіння [[Українська Держава|Української Держави]], будучи 14-річним хлопчиком, Данило Скоропадський разом із родиною опинився на чужині. Перебуваючи в еміграції в [[Швейцарія|Швейцарії]] ([[Лозанна]]) він із відзнакою закінчив у [[1922]] році [[Третя французька республіка|французьку]] реальну гімназію і виїхав невдовзі до [[Веймарська республіка|Німецької Держави]], у Ванзеє (біля [[Берлін]]а), де з кінця [[1921]] року остаточно оселилася його родина. Тут він працював робітником на фабриці Сіменса і Шукерта ([[:en:{{нп|Siemens-Schuckert|Siemens-Schuckert]]|en|Siemens-Schuckert}}), а потім вступив до Вищої технічної школи ([[Берлінський технічний університет]]) у [[Шарлоттенбург (Берлін)|Шарлоттенбурзі]]. Після її закінчення, з [[1928]] по [[1932]] рр., Данило Скоропадський був співробітником найбільшої в ті часи електротехнічної фабрики Сіменса і Гальске ([[:en:{{нп|Siemens & Halske|Siemens & Halske]]|en|Siemens & Halske}}).<ref>''Ісаїв І.'' За Україну. — Едмонтон, 1938. — С. 22.</ref>