|
=== Молоді роки ===
Походив з династії [[Анжуйська династія Капетингів|Анжу-Капетингів]]. Син ЛюдовікаЛюдовика, графа Гравіни, та Маргарет Сансаверіно де Карільян. Народився у 1345 році. З 1356 року Карл жив при угорському дворі, де завоював довіру і симпатію троюрідного брата [[Людовик Угорський|Людовика Великого]], короля Угорщини.
У 1360 році батько Карла повстав проти неаполітанської королеви [[Джованна I|Джованни I]] та її чоловіка ЛюдовікаЛюдовика Тарентського, але зазнав поразки. У 1362 році його батько помер у в'язниці. Людовик Угорський вирішив одружити Карла зіз Маргаритою Дураццо. Папа римський Урбан VI 1369 року схвалив шлюб, який, незважаючи на спротив неаполітанської королеви [[Джованна I|Джованни I]]. Шлюб, відбувся у 1370 роціроку. 1371 року-го король Угорщини дарував Карлу титул герцога Хорватії, Славонії та [[Далмація|Далмації]], завдяки чому той здобув численних прихильників серед тамтешньої знаті.
Під час Великої церковної схизми Джованна I підтримала антипапу Климента VII. У 1381 році папа римський [[Урбан VI]] відлучив Джованну I від церкви і як ленний володар Неаполя оголосив її позбавлений влади. Карл зібрав хорватське військо і рушив на Неаполь. Він розбив військо неаполітанського короля-консорт Оттона БрауншвейзькогоБрауншвайзького при Сан-Джермано і взяв в облогу королеву в Кастель-дель-Ово. Врешті-решт він взяв фортецю і захопив королеву в полон. Дізнавшись, що названий син і спадкоємець Джованни I — ЛюдовікЛюдовик Анжуйський виступив на Неаполь зі своєю армією, 23 травня 1382 року Карл наказав найманцям задушити полонянку, а себе оголосив королем Неаполя.
=== Король Неаполю ===
Становище Карла III попервах було вкрай складним: ЛюдовікЛюдовик Анжуйський рушив на Неаполь на чолі 40-тисячного війська, в той час як король зміг виставити лише 14 тисяч вояків. Проте до битви справа не дійшла. У ЛюдовікаЛюдовика Анжуйського скінчилися гроші, військо його розбіглося, а сам він помер 20 вересня 1384 року, не діставшись до Неаполя.
Тим часом у Карла III зіпсувалися відносинистосунки з папою римським Урбаном VI, який запідозрив неаполітанського короля в зраді. Понтифік відлучив короля Неаполя і його дружину від церкви і наклав інтердикт на Неаполітанське королівство. Карл III відправив [[кондотьєр]]а Альберіко да Барбіано воювати з папою римським біля Ночери, а сам рушив до Угорщини, де помер його троюрідний брат король ЛюдовікЛюдовик, заповівши угорський трон [[Марія I (королева Угорщини)|доньці Марії]]. Частина знаті, насамперед хорватські барони, виступили проти успадкування престолу жінкою і запросили на трон Карла III.
=== Король Угорщини ===
Проти амбіцій на угорський трон Карла III виступали нечисленні прихильники Марії і її нареченого [[Сигізмунд Люксембург|Сигізмунда Люксембурзького]]. Крім того, королева-мати [[Єлизавета Боснійська]] і палатин Угорщини [[Міклош Гараї]] хотіли бачити королем французького принца Людовика Орлеанського.
За підтримки хорватських баронів Карл III домігся, щоб [[Марія I (королева Угорщини)|Марія]] зреклася трону, а сам коронувався королем Угорщини 31 грудня 1385 року як Карл II. Проте варто хорватам виїхати, як становище короля Карла різко похитнулося. Королева-мати запросила короля в свій замок, де його смертельно поранили ножем 7 лютого 1386 року, проте Карл зумів втекти, втім 24 лютого помер від ран у [[Вишеград (Угорщина)|Вишеграді]].
== Родина ==
| 