Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАН України: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 162:
 
Однією з найоригінальніших архітектурних споруд парку є '''«Руїни»''', побудовані наприкінці 18 століття. Своїм виглядом вони нагадують старовинний зруйнований замок. Основна мета споруди — створити [[ілюзія|ілюзію]] зруйнованих часом будівель. Крім естетичного призначення, «Руїни» виконують практичну роль підпірної стіни. Будівля складається з двох [[Ярус (архітектура)|ярусів]]. Нижній ярус знаходиться наполовину в землі, другий, у вигляді високої будівлі без [[дах]]у, знаходиться на [[дамба|дамбі]]. З під «Руїн» б'є потужній водоспад. Посередині спорудили розташований оглядовий майданчик, з якого відкривається краєвид на річку Рось. Сьогодні до цього архітектурного ансамблю належить острівець з фонтаном і місточок через вузьку протоку, яка впадає в Рось. Подібної архітектурної споруди в інших парках [[Україна|України]] немає.
експози
 
[[Файл:Дендропарк Олександрія, внутрішня панорама Відлуння.jpg|міні|праворуч|250пкс|[[Колонада «Луна»]] зсередини]]
Одним з найцікавіших об'єктів «Олександрії» є '''[[Колонада «Луна»]]''', виконана у вигляді грецького [[амфітеатр]]у. Зі східної сторони вона прилягає до Великої галявини, створюючи разом з нею єдиний архітектурно-парковий ансамбль. Споруда виконана у формі напівкруглої стіни з [[радіус]]ом 16 [[метр]]ів. Її [[фасад]] — відкрита [[колонада]] з 14 колонами, які утворюють галерею. Обидва кінці галереї завершуються прямокутними приміщеннями, які декоровані фронтонними портиками, що надає споруді архітектурної форми. На фронтонах бокових приміщень є барельєфне зображення молодої [[жінка|жінки]], яка сидить, гойдаючи на [[нога|нозі]] [[дитина|дитину]].
 
Головний фасад павільйону орієнтований на галявину і річку Рось, що відкривається за нею. В часи Браницьких в павільйоні знаходилося зібрання мармурових скульптур та ваз. Перед павільйоном розташований півовальний майданчик зі скульптурою римського бога торгівлі, покровителя мандрівників — [[Меркурій (міфологія)|Меркурія]]. Назва павільйону «Луна» не випадкова і пов'язана з унікальними акустичними властивостями споруди. [[Слово]], навіть пошепки вимовлене в одному кінці споруди, без спотворень, передається в інший кінець, хоча відстань становить 34 метри. Колись, під час приїзду гостей, у павільйоні грав [[оркестр]], звуки якого [[луна]]лилунали в усіх куточках парку. В святкові дні в Колонаді «Луна» проводяться концерти духової та камерної музики.
 
[[Файл:Oleksandriia_Park_2506.jpg|left|thumb|250px|[[Китайський місток (Біла Церква)|Китайський місток]]]]
Рядок 179:
[[Файл:Лава_декабристів.jpg|right|thumb|250px|Лава декабристів]]
 
У верхів'ї балки '''ставу «Холодний»''', в історичній частині паркових влаштувань знаходиться ''' колона «Глобус»'''. Ідея цього пам'ятника достеменно не відома. На виготовленій з [[пісковик]]а колоні встановлено [[глобус]] (Земну кулю), — опоясаний срібним обручем. На глобусі, також із срібла, нанесено картосхему земельних володінь графів Браницьких (у співвідношенні до Земної кулі).
 
ВУ [[1992]] році на честь гвардійських офіцерів, учасників [[Франко-російська війна (1812)|війни Росії з Наполеоном (1812 року)]] — Пестеля, Бестужева-Рюміна, Муравйова-Апостола та ін., які неодноразово відвідували парк «Олександрію» встановлена ''' Лава декабристів'''.
 
На території парку є багато місць де на поверхню пробиваються джерела з кришталево-чистою [[вода|водою]]. Найбільш облаштоване і відоме джерело носить назву '''«Лев»'''. Назву воно отримало завдяки скульптурі, що знаходиться поруч і ніби охороняє джерело. По одну сторону балки прокладено пішохідні доріжки з дикого каменю, змуровано підпорні стінки. Самі схили вкриті багатовіковими деревами. Вода в джерелі насичена [[радон]]ом, лікувальні властивості якого відомі. Температура води постійна і не залежить від [[пори року]] — +9 °C. Недалеко від нього з-під землі б'є джерело, яке охороняє скульптура за розміром меншого [[лев]]а.
Рядок 187:
Джерела — це частина загальної гідросистеми парку, яка налічує 25 водоймищ: Дзеркальний, Холодний, Водяник, Русалка, Лебединий, Срібний серпанок та інші.
 
У [[1962]] році на території парку на першому [[поверх|поверсі]] адміністративного приміщення було відкрито''' [[музей]]'''. Його [[експозиція]] знайомить відвідувачів з історією створення парку «Олександрія», трьома поколіннями його власників&nbsp;— [[Граф (титул)|графів]] Браницьких. Основою експозиції є скульптури з білого італійського [[мармур]]у. Декілька з них роботи відомих італійських майстрів 18 століття, авторство інших скульптур не встановлено, але виконані вони на надзвичайно високому художньому рівні. Це лише невелика частина величезного зібрання із колекції Браницьких. Скульптури були придбані власниками парку під час поїздок Європою. Багато робіт було подаровано Браницьким Катериною II та князем Г.&nbsp;О.&nbsp;Потьомкіним. В часи революції, громадянської війни, а пізніше і [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]], більшість колекції була пограбована або знищена. Збереглося лише 16 прекрасних скульптур італійських митців: Три грації ([[Антоніо Канова]]), Хлопчик з собакою та Хлопчик з луком (Памполоні) та інші, які нагадують колишню розкіш палаців та парку<ref>{{cite web|title=Історія|url=http://dendropark.org.ua/about/|accessdate=30 липня 2015|archiveurl=http://dendropark.org.ua/about/|archivedate=30 липня 2015|мертвий-url=no|publisher=Дендропарк «Олександрія»}}</ref>.
<center>
<gallery>
Рядок 197:
</center>
 
== Парковий ансамбль ==
=== Західна частина ===
[[Файл:7. Біла Церква (Палієва гора ).jpg|міні|праворуч|200пкс|Палієва гора]]
{{main|Урочище «Палієва гора»}}
 
У західній частині парку знаходиться найвища [[Урочище «Палієва гора» (урочище)|'''Палієва гора''']]. Крутий, кам'яний схил цієї гори сягає у висоту 27 метрів. На початку 18 століття тут тривалий час ([[1702]]–[[1704]]&nbsp;рр.) знаходився з табором один із загонів козацького ватажка [[Палій Семен|Семена Палія]]. В глибині [[Урочище «Палієва гора»|Палієвої гори]] і досі видно рештки земляних укріплень козаків. У [[1980]] році на честь тих давніх подій, на горі був встановлений [[пам'ятник]]. Це кам'яна [[вежа]] з [[барельєф]]ом козацьких голів та сценами з бойового життя [[козак]]ів. Біля вежі знаходиться [[чавун]]на [[гармата]] з ядрами. З цього місця відкривається мальовничий краєвид на річку Рось. Відомі свідчення сучасників про те, що [[Урочище «Палієва гора»|Палієва гора]] має розгалужену систему підземних ходів, один з яких колись виходив до річки Рось.
 
=== Північна частина ===
Рядок 207 ⟶ 209:
 
=== Південна частина ===
У Південній частині парку, неподалік від річки Рось, знаходиться споруда, яка має назву '''Турецький будиночок'''. Він був побудований після [[Російсько-турецька війна 1828-1829|турецької кампанії 1828 року]]. В його стіни були вмуровані [[мармур]]ові плити, на яких є написи древньотурецькою мовою, що прославляють велич [[Шах (титул)|шаха]] [[Махмуд Хача Гази|Махмуда Хача Гази]], котрий побудував неприступну фортецю в місті [[Варна (місто)|Варна]] ([[Болгарія]]). Після взяття фортеці російськими військами фельдмаршал Румянцев (який товаришував з графами Браницькими) привіз їх як [[трофей]] в «Олександрію». Дослівний переклад написів:
* I плита. ''«Справедливий Шах Махмуд Хан заснував нову фортецю. Нехай принесе йому пророк віру в перемозі над противниками. Ця фортеця стала вершиною небаченою людських рук. Побудував нову величну фортецю непереможний володар»''.
* II плита. ''«Нехай радується великий султан Махмуд Хан Газі, хай продовжиться життя і час його володарювання. Яку чудову та величну фортецю він побудував. Ця фортеця володаря всього світу спонукає до запопадливості служителів слова. Смиренний Мустафа Нурідада»'' Варін ([[Варна (місто)|Варна]])