Звягель: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Скасовано останні 2 редагування (91.229.121.4) і відновлено версію 20857366 84.181.229.115: вандалізм
Yelysavet (обговорення | внесок)
стиль
Рядок 96:
=== Електрифікація і мілітаризація ===
[[Файл:Кінотеатр Новоград.JPG|міні|ліворуч|250пкс|Відновлена будівля кінотеатру, зруйнованого у роки [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]]]]
На початку 1930-х рр. був узятий курс на різку мілітаризацію міста, що розташовувавсярозташованого в той час у безпосередній близькості від радянсько-польського кордону. Сюди прибула [[XIV]] кавалерійська дивізія ім. Пархоменка. Силами військовослужбовців наприкінці 1930-х рр. була споруджена залізниця Новоград-Волинськиий — [[Житомир]]. За короткий період у районі Ново-Звягеля і біля залізничного вокзалу були створені «військові містечка». Колишній будинок поміщика Мезенцева також перейшов у розпорядження військових. Неподалік від нього в [[1936]]–[[1937]] рр. були збудовані Будинок Червоної Армії і госпіталь. Уздовж правого берега ріки [[Новоград-Волинський укріпрайон|виник комплекс фортифікаційних споруджень]], а в районі госпіталю — ще один міст через р. Случ. При цьому був по-варварськи знищений цвинтар у с.[[Лубчиця]], також як і стародавній цвинтар Преображенського приходу напроти Міського саду (у зв'язку з будівництвом хлібозаводу). У [[1933]] р., під час будівництва будинку-гуртожитку по вул. Радянській, 11, як фундамент використовувалися могильні плити з цвинтаря Троїцького приходу.
 
У рамках кампанії з боротьби з релігією за наказом місцевої влади були спочатку закриті, а до середини 1930-х рр. знесені більшість храмів Новограда-Волинського. Особливо трагічним у цьому відношенні був 1935 рік, коли на світанку 23 червня від вибухів були цілком зруйновані собор і костьол. Така ж доля очікувала і Велику синагогу. Але через те, що поруч із нею було безліч житлових будинків, її не зруйнували, а перетворили в майстерню з вулканізації шин.