Філарет (патріарх Московський): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
правопис |
мНемає опису редагування |
||
Рядок 10:
| церква = [[Російська православна церква|РПЦ]] [[Московська Патріархія|МП]]
| порядок = 3
| періодпочаток = 24 червня 1619
| періодкінець = 1 жовтня 1633
| попередник = [[Гермоген]]
| наступник = [[Іоасаф I]]
Рядок 19:
| місце народження =
| дата смерті = 11.10.1633
| місце смерті = [[Москва]], [[Моковія]]
| похований = [[Успенський собор (Москва)|Успенський собор Московського Кремля]]
| батько = [[Микита Романович Захар'їн-Юр'єв]]
Рядок 30:
}}
'''Патріарх Філарет''' або '''Федір Микитович Романов''' ({{lang-ru|Патриа́рх Филаре́т, Фёдор Ники́тич Рома́нов}}, *[[1554]]
== Життєпис ==
Рядок 39:
До того Філарет встиг пережити нові злети і падіння: звільнений як «родич» з [[Антонієво-Сійський монастир|Антонієво-Сійського монастиря]] [[Лжедмитрій I]] в 1605 році і зайняв важливий церковний пост митрополита Ростовського, Філарет залишився в опозиції до [[Василь IV Шуйський|Василя Шуйського]] яка скинула Лжедмитрія і з 1608 роки грав роль «названого патріарха» в [[Тушинський табір|Тушинському таборі]] нового самозванця, [[Лжедмитро II|Лжедмитрія II]]; його юрисдикція поширювалася на території, контрольовані «тушинцями», до того ж він представив себе перед ворогами самозванця як його «полонений» і не наполягав на своєму патріаршому сані<ref>У патріарха [[Гермоген]]а: «А які взяті в полон, як і Філарет-митрополит та інший, не власною волею, але потребою, і християнського закону не варті, і крові православної братії своєї не проливають … таких ми не звинувачуємо, а й молимо за них Бога, оскільки сила (Його), щоб Господь від них і від нас відвернув праведний свій гнів і корисне б подав їм і нам по великій Його милості» (Акты археографической экспедиции. Т. 2. 1598—1613. {{СПб.}}: Типография II Отделения Собственной Е. И. В. Канцелярии, 1836. № 169. С. 288—289. {{ref-ru}}</ref>.
У [[1610
1 червня 1619
Прибув до Москви 14 червня 1619
Він як батько государя, до кінця життя офіційно був його співправителем. Використовував титул «Великий государ» і зовсім незвичайне поєднання чернечого імені «Філарет» з ім'ям по батькові «Микитович»; тобто він фактично керував
За вихованням і характером він був людиною світською. У церковно-богословських справах розбирався слабо і в спірних питаннях (наприклад, скандальний розгляд слів «і вогнем» в молитві для освяченні води в «[[Требник|Потребниках]]»), звертався до [[Патріарх Константинопольський|Вселенського Патріарха]], просив [[Собор]] Східних Патріархів дати визначення про ті слова.
|