У Цзетянь: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Haida (обговорення | внесок)
картка
Рядок 1:
{{особа
[[Файл:A Tang Dynasty Empress Wu Zetian.JPG|right|frame|]]
|ім'я =
'''У Хоу''' ({{lang-cn|武后}}) ([[17 лютого]] [[624]] - [[16 грудня]] [[705]])  — [[наложниця]] китайського імператора [[Тай-цзун|Тай-цзуна]], яка фактично правила [[Китай|Китаєм]] протягом сорока років з [[665]] року до своєї смерті. В [[690]] році офіційно прийняла титул імператриці '''У Цзетянь''' (перша і єдина жінка, що одноосібно правила Китаєм). Вона оголосила про створення нової династії  — [[Друга династія Чжоу|Чжоу]], проте династія перервалася після її смерті. Після смерті разом з Ґао-цзуном похована в [[Мавзолей Цяньлін|мавзолеї Цяньлін]].
|оригінал імені =
|жінка =<!-- будь-яке значення, якщо це жінка -->
|зображення =
|розмір =
|дата народження =<!-- дд.мм.рррр без шаблонів -->
|місце народження =
|дата смерті =<!-- дд.мм.рррр без шаблонів -->
|місце смерті =
|причина смерті =
|поховання =
|підданство =
|громадянство =
|alma mater =
|відомий =
|діяльність =
|національність =
|військове звання =
|партія =
|нагороди =
 
}}
'''У Хоу''' ({{lang-cn|武后}}) ([[17 лютого]] [[624]] -&nbsp;— [[16 грудня]] [[705]]) &nbsp;— [[наложниця]] китайського імператора [[Тай-цзун|Тай-цзуна]]а, яка фактично правила [[Китай|Китаєм]] протягом сорока років з [[665]] року до своєї смерті. В [[690]] році офіційно прийняла титул імператриці '''У Цзетянь''' (перша і єдина жінка, що одноосібно правила Китаєм). Вона оголосила про створення нової династії &nbsp;— [[Друга династія Чжоу|Чжоу]], проте династія перервалася після її смерті. Після смерті разом з Ґао-цзуном похована в [[Мавзолей Цяньлін|мавзолеї Цяньлін]].
 
== Піднесення ==
Рядок 6 ⟶ 28:
У 13 років майбутня імператриця потрапила в [[гарем]] всемогутнього імператора [[Тай-цзун]]а як молодша [[наложниця]]. Про її життя в гаремі практично нічого не відомо. Після смерті Тай-цзуна в [[649]] році вона, за звичаєм того часу, була відправлена ​​[[черниця|черницею]] в буддійський монастир, щоб закінчити свої дні з поголеною головою.
 
Однак і в монастирі У не переривала зв'язку (мабуть, що виник ще за життя Тай-цзуна) з його сином і спадкоємцем, імператором [[Гао-цзун|Гао-цзуном]]ом. Зрештою Гао-цзун відвіз її з монастиря в свій гарем. Протягом наступних двох-трьох років вона різними підступами позбулася всіх суперниць, включаючи дружину імператора. Ставши в [[655]] році імператрицею, У принесла Гао-цзуну чотирьох синів і доньку.
 
Соратники Тай-цзуна і вища [[аристократія]] були ображені піднесенням простолюдинки. Крім того, і за уявленнями того часу, інтимні відносини спочатку з батьком, а потім з сином прирівнювалися до [[інцест]]у. В боротьбі "«за двір"» імператриці вдалося здобути перемогу: до [[660]] року всі її недоброзичливці були віддалені від двору, суперниць «за її наказом [[четвертування|четвертували]] і втопили у [[вино|вині]] без [[суд]]у і [[слідство|слідства]]»<ref>[http://gumilevica.kulichki.net/OT/ot21.htm gumilevica.kulichki.net]</ref>. Її найбільшим тріумфом стала розправа над дядьком імператора і його кланом.
 
== Царювання ==
Рядок 16 ⟶ 38:
Колосально зріс в країні вплив [[буддизм]]у.
 
При найменшій підозрі У нещадно розправлялася з непокірними, вселяючи придворним благоговійний трепет. На думку [[Гумільов Лев Миколайович|Л. &nbsp;Н. &nbsp;Гумільова]], у влаштованих імператрицею гоніннях на посібників піднесення династії Тан «глуха ненависть китайської знаті до династії, яку вона вважала чужорідною, прорвалася і знайшла гідного вождя». [http://gumilevica.kulichki.net/OT/ot21.htm]
 
Після смерті чоловіка в [[683]] році імператриця передала престол старшому синові [[Чжун-цзун|Чжун-цзуну]]у, однак, звернувши увагу на його безпорадність і покірність своїй молодій дружині, вже через місяць заслала їх і звела на престол іншого сина, [[Жуйцзун|Жуйцзуна]]а, який протягом шести років залишався слухняною маріонеткою в її руках. Подібний розвиток подій викликав протест танских [[легізм|легістів]], однак підняте ними на півдні повстання було жорстоко придушене імператрицею.
 
== Імператор Китаю ==
 
[[Файл:Wild goose pagoda xian china.jpg|thumb|200px|<center>[[Велика пагода диких гусей]], добудована в [[Сіань|Чан'ані]] при імператриці У.</center>]]
До [[690]] року позиції У стали настільки міцними, що вона скинула сина і [[19 жовтня]] проголосила себе [[імператриця|імператрицею]] (точніше, [[імператор]]ом), -&nbsp;— подія, яка не мала прецедентів в історії [[Піднебесна|Піднебесної]]. «Буддисти негайно написали твір, що доводить, що У -&nbsp;— дочка [[Будда|Будди]] і повинна успадковувати імперію у династії Тан. У подяку за підтримку, імператриця видала указ, що велів у всіх містах країни будувати буддійські храми».<ref> [http://gumilevica.kulichki.net/OT/ot21.htm gumilevica.kulichki.net]</ref> Разом із цим, вона проголосила себе спадкоємницею 13-го імператора династії Чжоу, [[Пін-ван]]а (770-720770—720 до н.&nbsp;е., першого з правителів династії [[Східна Чжоу]]) та на цій підставі змінила назву існуючої династії на "«Чжоу"».
 
Хоча західні і північні кордони Танської імперії тріщали від напору кочівників -&nbsp;— [[Тюркський каганат|тюрків]] та [[Кидані|киданів]], імператриця змушена була зосередити свою увагу на питаннях [[престолонаслідування]]. Члени сімейства У (її рідні [[племінник]]и), і до того наближені до трону, після проголошення [[Друга династія Чжоу|династії Чжоу]] бачили себе спадкоємцями престолу. Після довгих коливань імператриця в [[698]] році повернула із заслання Чжун-цзуна і вказала на нього як на майбутнього імператора. З членами свого сімейства вона розправлялася так само круто, як і зі всіма іншими.
 
В останні роки життя (починаючи з 699 року) розсудливість імператриці похитнулася напливом старечого сластолюбства. Зокрема, вона наблизила до себе двох братів сумнівної репутації, представників сімейства Чжан, які стали її коханцями. Незважаючи на вмовляння придворних, стара і хвора правителька цілком покладалася на відданість Чжан. У лютому [[705]] року група змовників з числа вищих сановників оволоділи палацом, піддали Чжанів карі, а імператрицю відправили вмирати в заміський маєток. Імператором був проголошений [[Чжун-цзун]], "«династія Чжоу"» знову змінила ім'я на Тан.
 
== У культурі ==
* ''«Імператриця»,'' роман франкомовної китайської письменниці [[Шань Са]] ([[2003]]). Описує долю імператриці У від першої особи. ISBN 5-224-05475-3
 
== Виноски ==
{{reflist}}