|
| oclc =
}}
'''СоборСобо́р ПаризькоїПари́зької БогоматеріБогома́тері''' ({{lang-fr|Notre-Dame de Paris}}) — перший роман [[Віктор Гюго|Віктора Гюго]] і перший історичний роман французькою мовою. Опублікований [[1831 у літературі|1831]] року. Назва роману французькою є посиланням на [[Собор Паризької Богоматері]] у [[Париж]]і ([[Франція]]), в якому розгортаються події, та на Есмеральду, яка є головною героїнею роману.
== Історія написання ==
== Стислий зміст ==
Дія роману починається [[6 січня]] [[1482]] року. Письменник Гренгуар, засмучений провалом своєї [[Містерія|містерії]], іде прогулятися по Парижу. На [[Гревська площа|Гревській площі]] він бачить танцюючу Есмеральду - — циганку, яка має неземну красу. Він іде за нею і стає свідком того, як Фролло й Квазімодо намагаються викрасти циганку. Її рятує Феб зі своїм загоном. Квазімодо затримує варта, священикові ж вдається піти непоміченим. Танцівниця відразу закохується у свого рятівника.
Після всіх подій, Гренгуар попадає на «Двір Чудес» — - "«кримінальний"» район Парижа. Квартал, де живуть злиденні, бурлаки, злодії, убивці тощо. Там, «правитель царства Арго», Клопен, наказує його повісити. Але незабаром розбійник зм'якшується й пропонує жінкам урятувати Гренгуара, взявши його в чоловіки. Поета виручає Есмеральда. Він залишається жити з бурлаками й виступає з дівчиною.
Квазімодо, за спробу викрадення Есмеральди, засуджують до [[бичування]] на ганебному стовпі. Там він знову зустрічає циганку, що приносить горбаневі, що гине від спраги, води.
Феб і Есмеральда домовляються про зустріч. Клод Фролло стежить за ними й намагається вбити офіцера, але в результаті лише ранить його. У всьому звинувачують Есмеральду й оголошують її відьмою. Під катуваннями «[[Іспанський чобіт| чобітка]]», дівчина погоджується з усіма обвинуваченнями, і її засуджують до смерті, але Квазімодо рятує циганку від страти, ховаючи в Соборі.
Бажаючи зустрічі з Фебом, Есмеральда тікає зі свого притулку. Її схоплюють і вішають. Квазімодо вбиває Фролло, скинувши його з вежі собору, і зникає. Через роки знаходять могилу, у якій Квазімодо навіки спочив разом з Есмеральдою. <ref>http://www.ukrlib.com.ua/perekaz-zl/printout.php?id=85&bookid=0</ref>
== Персонажі роману ==
=== Есмеральда ===
Есмеральда (при народженні отримала ім'я Агнес) - — головна героїня роману, вродлива молода циганка. Ставлення парижан до дівчини змінюється протягом твору: спочатку вона улюблениця, потім її ненавидять, вважаючи відьмою, а після того, як її врятував від страти Квазімодо, вона знову отримує любов парижан.
Есмеральда - — єдиний персонаж, який виявляє співчуття і доброту до Квазімодо: коли горбань страждає від покарання і натовп сміється над ним, лише Есмеральда подає йому воду. Через це він закохується у дівчину, хоча горбань занадто огидний для Есмеральди. Квазімодо та Клод Фролло кохають дівчину, але Есмеральда закохується в капітана Феба, вродливого капітана, який просто хоче спокусити її.
=== Клод Фролло ===
Клод Фролло - — головний [[антагоніст]] роману, [[архидиякон]] Собору Паризької Богоматері. Суворе ставлення і [[Алхімія|алхімічні]] досліди сприяють відчуженню його від парижан, які вважають його чаклуном. Його батьки померли від [[Чума|чуми]], коли він був молодим юнаком; його теперішня сім'я - — Квазімодо і зіпсований брат Жеан.
Його божевільний потяг до Есмеральди коштує архидиякону життя - — Квазімодо зіштовхує Фролло з собору, дізнавшись про роль, яку його опікун відіграв у смерті Есмеральди.
=== Квазімодо ===
Квазімодо - — дзвонар з Нотр-Дам, глухий горбань. Незважаючи на англійську назву роману (The Hunchback of Notre Dame), він не є головним героєм цієї історії.
Церковні дзвони зробили його глухим. Залишений дитиною, Квазімодо відданий своєму опікуну - — Клоду Фролло. Горбань рідко залишає собор - — люди зневажають і уникають його через зовнішній вигляд.
На святі Дурнів Квазімодо обирають Папою дурнів через його вади - — він найвідразливіший з усіх парижан. Клод Фролло наказує Квазімодо викрасти Есмеральду, але дівчину рятує Феб, а Квазімодо схоплюють. Під час покарання лише Есмеральда зглянулась на горбаня і дала йому води. Згодом вже Квазімодо рятує Есмеральду від страти і ховає її у Соборі. Захищаючи дівчину, він вбиває Жеана Фролло, а зрозумівши, що саме Клод Фролло винен у смерті Есмеральди, скидує опікуна Собору.
Через роки знайшли кістяк Квазімодо у могилі Есмеральди - — горбань тільки після смерті поєднався з тією, яку кохав.
=== Феб ===
Феб де Шатопер - — капітан лучників короля. Він врятував від викрадення Есмеральду і зацікавився дівчиною. Феб заручений з Флер-де-Ліс, але бажає володіти Есмеральдою. Клод Фролло намагається вбити Феба, але капітан виживає. У замаху звинувачують Есмеральду.
=== П'єр Гренгуар ===
П'єр Гренгуар - — поет. Він потрапляє у "«Двір Чудес"» і щоб вижити, одружується з Есмеральдою. Разом вони виступають перед парижанами.
=== Клопен Трульфу ===
Клопен Трульфу - — король "«Двору Чудес"». Він намагається визволити Есмеральду з Собору, але зазнає невдачі. Під час нападу на Собор його вбивають солдати короля.
=== Флер-де-Ліс ===
Флер-де-Ліс - — вродлива і багата дівчина, заручена з Фебом. Ревнує Феба до Есмеральди; роман закінчується словами про одруження Феба і Флер-де-Ліс.
=== Жеан Фролло ===
Сирота, молодший брат Клода Фролло. Жеан - — студент, порушник порядку; постійно просить гроші у брата. Під час нападу на Собор Квазімодо вбиває Жеана.
=== Гудула ===
Гудула (Пакетта Шантфлері) - — відлюдниця, у якої цигани викрали доньку: з того часу вона ненавидить циган і присвятила своє життя жалобі за Агнес. Найбільше проклинає Есмеральду, вважає її винною у смерті своєї дитини, але згодом дізнається, що вона є її дочкою і намагається врятувати від повішення.
== Адаптації ==
* 1905 — Есмеральда (фільм)
* 1911 — [[Собор Паризької богоматеріБогоматері (фільм, 1911)|Собор Паризької богоматеріБогоматері]] (фільм)
* 1917 — The Darling of Paris(фільм)
* 1922 — Есмеральда (фільм)
| 