Такла-Макан: відмінності між версіями

Формувалася в умовах тривалої акумуляції опадів в межах Таримської западини, яка складена в основному алювіальними відкладеннями річки [[Тарим (річка)|Тарим]] та її притоків. Поверхня рівнинна, поступово знижується на північ і схід від 1200–13001200—1300 м до 800–900800—900 м. На заході над пустелею підносяться поодинокі кряжі заввишки до 1664 м (гора [[Чонгтаг]]), складеного пісковиками. На південному заході переважають бархани, на північному сході — піщані гряди складної конфігурації (зокрема великі, такі, що протягуються іноді на 10—13 км, — так звані китові спини), піщані піраміди (висота 150–300150—300 м) і ін. В околицях Такла-Макана є значні площі [[солончак]]ів.

Річки, що стікають з [[Кунь-Лунь|Кунь-Луня]], проникають в глиб Такла-Макана на 100–200100—200 км, поступово вичерпуючись в пісках; тільки річка [[Хотан]] перетинає пустелю і влітку доносить свої води до [[Тарим]]у, Такла-Макана, що протікає західною і північною околицею. Глибина залягання підземних вод у пониженнях рельєфу (в межах стародавніх дельт) 3—5 м, вони зазвичай важкодоступні для рослин, тому велика частина території позбавлена рослинного покриву і лише в місцях з близьким заляганням ґрунтових вод є рідкісні чагарники [[тамариск]]у, [[селітрянка|селітрянки]], [[очерет]]у. В околицях пустелі і долинах річок зустрічаються [[тополя]] (туранга), [[лох (рослина)|лох]], [[верблюжа колючка]], однорічні солянки [[саксаул]].

* Пазинич В. Г.  Механізм походження високогірних озер та піщаних масивів-пустель гірських країн під час танення льодовиків – — пустелі Такла-Макан та Гобі[[ (The origin of lakes and sandy deserts of mountains during the melting of glaciers –Taklamakan and Gobi desert|The_origin_of_lakes_and_sandy_deserts_of_mountains_during_the_melting_of_glaciers_Taklamakan_and_Gobi_deserts]])