Український національний рух на Сірому Клині (1917-1921): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 104:
* '''Самарський добровольчий український полк''' — перший українізований підрозділ в Сибіру, сформований у Самарі в кількості 600 чоловік, перебував у складі Чехословацького легіону, пізніше розформований, більшість солдат полку перейшла в Карпатськоруський полк, 160 чоловік — у курінь Петра Сагайдачного,
* '''1-й піхотний полк імені гетьмана Петра Сагайдачного''' — сформований як курінь в Омську у серпні 1917 року під командуванням штабс-капітана Тітовського, на жовтень 1917 року чисельність куреня складала 89 осіб, на 23 серпня 1919 року він вже нараховував 6 піших сотень, по 150 осіб в кожній, 3 кулемета та 1 гармату. На середину жовтня 1919 року, курінь був збільшений до полку, налічував в своїх рядах 35 офіцерів і складався з 1-ї і 2-ї сотень — по 35 осіб кожна, 3-ї сотні — 37 осіб, 4-ї сотні — 42 осіб, а також 60 осіб в команді кінної розвідки, роти зв'язку в 37 чоловік, кулеметної команди в 80 чоловік і нестройових, яких нараховувалось до 300 чоловік. Всього, в списках полку значилось 525 чоловік і 4 кулемета, три з яких, були несправні,
* '''2-й Український стрілецький полк''' — складався з 2 батальйонів по 4 сотні в кожному. Він був сформований в Петропавловську[[Петропавловськ]]у, але на фронт так і відправлявся, через те що вважався не надійним, побоюючись переходу полку на бік Червоної армії їх відвели на [[Ісилькуль]],
* '''1-й Карпатськоруський полк'''&nbsp;— сформований в [[Омськ]]у з полонених-українців Австро-Угорської армії, знаходився у складі [[Чехословацькі легіони|Чехословацького легіону]], полк вирізнявся кокардами із зображенням золотого лева на синьо-жовтому фоні, вояки полку носили форму як російського так і англійського зразка, а також мали помаранчеві погони з літерою «К»,<ref>[http://www.kolchakiya.ru/uniformology/Ukrain_units_2.htm 1-й Карпаторусский стрелковый полк.]</ref>
* '''Курінь імені Тараса Шевченка'''&nbsp;— сформований з мобілізованої в [[Єкатеринбург]]у української молоді, відмінністю цього куреня від інших формувань були жовті погони з синім кантом, які символізували національні кольори України. Офіцери куреню, які люто ненавиділи радянську владу, носили папахи з звішеним набік жовтим верхом&nbsp;— шликом. [[1 травня]] [[1919]] року в селі Кузьминовському у курені відбулось повстання, заслані в підрозділ більшовики намовили військо перейти на бік Радянської Росії. Перехід його на бік більшовиків відбувся після нічного переходу повсталих в село Бакірове, куди «курінь» прийшов на світанку [[2 травня]] [[1919]] року і розташувався там на відпочинок,