Зародкові листки: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м вилучена Категорія:Гаструляція за допомогою HotCat
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Refimprove}}
[[Файл:Germ layers-ukr.jpg|frame|right|Формуваня зародкових листків на прикладі [[ланцетник|ланцетника]]а. 1-запліднена яйцеклітина; 2-перший поділ; 3-стадія восьми клітин; 4-морула; 5-повздовжній розріз бластули; 6-повздовжній розріз гаструли; 7-10-поперечні розрізи наступних стадій розвитку зародка.]]
'''ЗародковийЗародко́вий листоклисто́к''', або '''зародковийзародко́вий шар''' — набір [[клітина|клітин]], що формується протягом [[ембріогенез|ембріогенезу]]у тварин. Найкраще зародкові листки виражені у [[хребетні|хребетних]]; тим не менше, всі тварини з будовою складнішою, ніж у [[губки|губок]], мають в життєвому циклі два або три головних шари тканин (деколи вони називаються головні зародкові шари). Тварини з радіальною симетрією, такі як, наприклад, [[кнідарії]], мають два зародкові шари ([[ектодерма|ектодерму]] та [[ентодерма|ентодерму]]), і тому називаються «двошаровими». Тварини з двосторонньою симетрією мають додатковий зародковий шар, [[мезодерма|мезодерму]], завдяки чому називаються «тришаровими». Кожний із зародкових листків дає початок строго визначеним органам та тканинам організму в ході процесу, який називається [[органогенез]]ом.
 
== Загальні відомості ==
Першим спостерігав формування раннього [[ембріон|ембріону]]у з трьох листкоподібних шарів Каспар Фрідріх Вольф. Пізніше, Ганс Хрістіан Пандер відкрив зародкові шари в ході дослідження [[курка|курячих]] ембріонів.
 
Серед багатоклітинних ряд [[Тип (таксономічна категорія)|типів]] з найпримітивнішою організацією ([[Placozoa]], [[Monoblastozoa]], [[Orthonectida]], [[Rhombozoa]]) не мають виражених зародкових шарів; щодо губок існує деяка розбіжність поглядів: частина дослідників вважає, що їм не притаманні зародкові шари, інша частина — що губки мають один зародковий шар; останнім часом деякі дослідження дали результати, що дозволяють припустити наявність у губок двох зародкових шарів. Але усталеною точкою зору зараз (на 2006 рік) є та, що у губок зародкових шарів немає. Попри те, що вони мають диференційовані клітини, справжні тканини у них відсутні.
Рядок 13 ⟶ 14:
=== Порівняльна характеристика зародкових листків ===
{|
|-
! width="180px" | Ознаки
! width="300px" | Ектодерма
! width="300px" | Ентодерма
! width="350px" | Мезодерма
|-
! Розвивається
| У всіх багатоклітинних тварин || У всіх багатоклітинних тварин || У всіх тварин, крім губок і кишковопорожнинних
|-
! Розташування
| Зовнішній зародковий листок || Внутрішній зародковий листок || Між ектодермою та ентодермою
|-
! Утворює
| Нервову систему || Починається травна трубка, травний канал || Скелет, кровоносна система та м'язи
Рядок 30 ⟶ 31:
 
== Розвиток ==
Після [[запліднення]] та утворення [[зигота|зиготи]] завдяки серії [[мітоз|мітозів]]ів відбувається клітинне дроблення, в ході якого запліднене [[яйце]] поділяється на багато окремих клітин без збільшення загального розміру. Врешті з цих клітин утворюється пустотіла сфера, яка називається [[бластула|бластулою]]. Потім бластула зазнає глибокої реорганізації в ході процесу гаструляції, в результаті якого вона перетворюється на гаструлу. При гаструляції відбувається [[інвагінація]] однієї із стінок сфери (бластули) всередину, в результаті чого утворюється первинний рот ([[бластопор]]) та первинна кишка (архентерон).
 
Після цього ентодерма утворюється з клітин внутрішньої поверхні первинної кишки, а ектодерма — з клітин зовнішньої поверхні гаструли. Мезодерма розвивається з клітин, що мігрують в проміжок між екто- та ентодермою, або внаслідок випинання та відокремлення карманів первинної кишки (див. ілюстрацію); втім, конкретні механізми утворення мезодерми варіюють в широких межах між різними типами тварин. Всередині зародкової мезодерми згодом утворюється [[целом]] (порожнина тіла, в якій розташовані внутрішні органи).
Рядок 39 ⟶ 40:
 
== Література ==
* Evers, Christine A., Lisa Starr. ''Biology: Concepts and Applications.'' 6th ed. United States: Thomson, 2006. ISBN 0-534-46224-3.
 
{{Ембріогенез}}