Відмінності між версіями «Користувач:Jarozwj/Чернетка»

нема опису редагування
У ранні 1700-ті, {{нп|Фрэнсіс Хоксбі||en|Francis Hauksbee}} та французький хімік [[Шарль Франсуа Дюфе]] незалежно виявили, що на їхню думку існує два види електрики&nbsp;— один утворюється при натиранні скла, інший при натиранні смоли. На основі цього Дюфе розробив теорію, що електрика складається з двох {{нп|Теорії ефіру|електричних рідин|en|Aether theories}}, ''скляної'' та ''смоляної'', що розділяються тертям, і що нейтралізують одна одну при з'єднанні<ref name="Keithley1999"/>. Американський науковець {{нп|Ебенізер Кіннерслі||en|Ebenezer Kinnersley}} пізніше також незалежно дійшов до такого висновку<ref name="Cajori1917"/>{{rp|118}}. Через десятиліття [[Бенджамін Франклін]] висловив припущення, що електрика викликана не двома різними типами електричної рідини, а однією електричною рідиною, що демонструє надлишок (+) чи недостачу (-). Франклін вважав переносник заряду позитивно зарядженим, але він неправильно визначив яка ситуація відповідає надлишку переносника заряду, і яка недостачі<ref name="Myers2006"/>.
 
Між 1838 і 1851&nbsp;роками, британський натураліст {{нп|Річард Ламінг|Річард Ламінг|en|Richard Laming}} розвинув ідею, що атом складається з ядра, оточеного субатомними частинками, що мають одиничні [[Електричний заряд|електричні заряди]]<ref name="farrar"/>. Починаючи з 1846&nbsp;року, німецький фізик [[Вільгельм Едуард Вебер|Вільгельм Вебер]] припустив, що електрика складається з позитивно та негативно заряджених рідин, і їхня взаємодія слідує [[Закон обернених квадратів|закону обернених квадратів]].
 
== Коментарі ==
17 552

редагування