Естонці: відмінності між версіями

Традиційний жіночий одяг середини 19 століття — [[сорочка]] туниковидного крою (''särk'', ''hame''), смугаста [[спідниця]] (''seelik'', ''kört''), тканий [[пояс]], верхня суконна коротка [[кофта]] в [[талія|талію]] (''kampsun'') або безрукавка (''liistik''). На півночі поширена коротка [[блуза]] з пишними рукавами (''käised''). Заміжні жінки носили [[фартух]], рушниковий [[головний убір]] (''linik''), пізніше — полотняний чіпець (''tanu''), на півночі і заході — убір типу кокошника (''pottmüts'', ''kabimüts''). Головний убір дівчат — вінець на твердій основі (''pärg'') або [[стрічка]]. Характерне льнянелляне (''õlalinik'', ''kaal'') або шерстяне [[покривало]] (''sõba''). Святковий одяг прикрашався срібними фібулами — конічними (''sõlg'') і плоскими (''prees''), ланцюжками з монетами і намистами; особливо рясні нагрудні прикраси сету. Жіночий одяг сету відрізняли російські елементи: рубаха-долгорукавка (пізніше — т. з. новгородського типу з широкими рукавами) і глухий косоклинний [[сарафан]] (''rüüd'', ''sukman''). Головний убір — рушниковий линик, дівчата носили вінець російського типу (''vanik'').