Галицький сейм: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м Некоректний або застарілий HTML-тег. WikiProject Check Wikipedia. ID #2 |
Kvandr (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 27:
== Вибори ==
[[Файл:Руські посли до Сейму 1861 р.png|міні|праворуч|500пкс|Посли Галицького сейму. 1-й р. [[Петрушевич Антоній Степанович|А.Петрушевич]], Я.Кульчицький, [[Яновський Амвросій Васильович|А.Яновський]], [[Михайло (Куземський)|М.Куземський]], С.Л-ч, [[Лаврівський Юліан Григорович|Ю.Лаврівський]], [[Качковський Михайло|М.Качковський]], [[Малиновський Михайло Іванович|М.Малиновський]], [[Юзичинський Антін|А.Юзичинський]]. 2-й. [[Шведицький Яків|Я.Шведицький]], [[Негребецький Юліян|Ю.Негребецький]], М.Демків, [[Гинилевич Григорій|Г. Гинилевич]], [[Королюк Олекса|О.Королюк]], ?, [[Фортуна Василь|В.Фортуна]], [[Дволінський Степан|С.Дволінський]] або [[Загоройко Ілько|І.Загоройко]], [[Могильницький Антін Любич|А.Могильницький]], [[Полевий Лев|Л.Полевий]], [[Борисикевич Іван Іванович|І.Борисикевич]], [[Стоцький Адам|А.Стоцький]]?, [[Трещаківський Лев|Л.Трещаківський]], [[Гушалевич Іван Миколайович|І.Гушалевич]], [[Грицак Михайло|М.Грицак]], [[Трохановський Симон|С.Трохановський]], [[Лозинський Йосип Іванович|Й.Лозинський]], [[Павенцький Антоній|А.Павенцький]], [[Добрянський Антін|А.Добрянський]], [[Павликів Теофіл|Т.Павликів]], [[Білоус Федір Іванович|Т.Білоус]]. 3-й. [[Качала Степан|С.Качала]], І. Н., [[Курилович Михайло|М.Курилович]], О.Кравців, [[Дзерович Іполіт|І.Дзерович]], [[Ковбасюк Микола|М.Ковбасюк]], [[Устиянович Микола Леонтійович|М.Устиянович]]. 4-й. [[Процак Гриць|Г.Процак]], [[Лапичак Яцко|Я.Лапичак]], К.Лепкалюк, [[Старух Михайло|М.Старух]], [[Лавринович Микола|М.Лавринович]], [[Карпинець Іван (посол)|І.Карпинець]]]]▼
Порядок виборів визначала «Сеймова виборча ординація», яка була у додатку до лютневого патенту. Розділ І-й — «Про виборчі округи і місця вибору» — визначав виборчі округи. Розділ ІІ-й — «Про право вибору і обрання» — визначав майновий ценз. Заборонялося брати участь у виборах поза своєю курією. Віковий ценз — 24 роки, кандидувати можна було після 30-и років. Позбавлялися права голосу особи, що вчинили злочин, перебували під слідством, банкрути. Час виборів призначало намісництво. Спочатку були вибори у 4-й, потім 2-й, 3-й, наприкінці 1-й куріях. Списки виборців укладало намісництво, кожен виборець мав отримати посвідку із зазначенням часу і місця виборів. Для виграшу кандидат мав набрати абсолютну більшість голосів. Виборча комісія обирала зі свого складу старшого, котрий був зобовязаний процитувати напамять виборцям статті ординації про права і обовязки виборців, закликати їх до голосування згідно власного сумління і переконань.
Рядок 50 ⟶ 49:
* 20 — з міської курії;
* 74 — з курії малої земельної власності (сільської).
▲[[Файл:Руські посли до Сейму 1861 р.png|міні|праворуч|500пкс|Посли-русини Галицького сейму 1-ї каденції (1861-1867). 1-й р. [[Петрушевич Антоній Степанович|А.Петрушевич]], Я.Кульчицький, [[Яновський Амвросій Васильович|А.Яновський]], [[Михайло (Куземський)|М.Куземський]], С.Л-ч, [[Лаврівський Юліан Григорович|Ю.Лаврівський]], [[Качковський Михайло|М.Качковський]], [[Малиновський Михайло Іванович|М.Малиновський]], [[Юзичинський Антін|А.Юзичинський]]. 2-й. [[Шведицький Яків|Я.Шведицький]], [[Негребецький Юліян|Ю.Негребецький]], М.Демків, [[Гинилевич Григорій|Г. Гинилевич]], [[Королюк Олекса|О.Королюк]], ?, [[Фортуна Василь|В.Фортуна]], [[Дволінський Степан|С.Дволінський]] або [[Загоройко Ілько|І.Загоройко]], [[Могильницький Антін Любич|А.Могильницький]], [[Полевий Лев|Л.Полевий]], [[Борисикевич Іван Іванович|І.Борисикевич]], [[Стоцький Адам|А.Стоцький]]?, [[Трещаківський Лев|Л.Трещаківський]], [[Гушалевич Іван Миколайович|І.Гушалевич]], [[Грицак Михайло|М.Грицак]], [[Трохановський Симон|С.Трохановський]], [[Лозинський Йосип Іванович|Й.Лозинський]], [[Павенцький Антоній|А.Павенцький]], [[Добрянський Антін|А.Добрянський]], [[Павликів Теофіл|Т.Павликів]], [[Білоус Федір Іванович|Т.Білоус]]. 3-й. [[Качала Степан|С.Качала]], І. Н., [[Курилович Михайло|М.Курилович]], О.Кравців, [[Дзерович Іполіт|І.Дзерович]], [[Ковбасюк Микола|М.Ковбасюк]], [[Устиянович Микола Леонтійович|М.Устиянович]]. 4-й. [[Процак Гриць|Г.Процак]], [[Лапичак Яцко|Я.Лапичак]], К.Лепкалюк, [[Старух Михайло|М.Старух]], [[Лавринович Микола|М.Лавринович]], [[Карпинець Іван (посол)|І.Карпинець]]]]
Після підтвердження повноважень більшістю Сейму посол був зобов'язаний присягнути на вірність цісареві, також обіцяв дотримуватися законності та сумлінно виконувати свої обов'язки. Текст присяги: «Я, як крайовий посол для Королівства Галичини й Володимирії разом з Великим князівством Краківським присягаю його цісарсько-королівській Апостольській Милості Цісареві на вірність, послух, дотримуватися законності і сумлінно виконувати свої обов'язки. Так мені, Боже, допоможи!». Після присяги посол подавав [[маршалок|маршалкові]] (маршалові) руку. Спочатку текст читали виключно польською, з [[1895]] українці домоглися права присягати [[українська мова|українською мовою]].
Рядок 57 ⟶ 56:
У перервах між сесіями постійно діяв [[Крайовий виділ]] (комітет). Для підготовки законопроектів створювалися галузеві комісії.
Більшість у сеймі мали польські консерватори. Першими руськими (українськими) депутатами Галицького крайового сейму 1861 року стали 49 осіб <ref> Нариси з [[Історія Дрогобича|історії Дрогобича]] (від найдавніших часів до початку XXI ст.). — [[Дрогобич]] : [[Засоби масової інформації та видавництва Дрогобича|видавництво «Коло»]], 2009. — ISBN 978-966-7996-46-8.</ref>. У 1870-х роках кількість українських депутатів різко скоротилася. Згідно з виборчим законом, русини (українці) могли здобути до третини місць (щонайбільше 50). Але, в середньому, обирали від 15 до 30 українських послів.
На виборах у Галицький сейм, що відбулися [[8 липня]] [[1913]] р., кількість українських депутатів збільшилася майже вдвічі (з 16 до 31). У лютому [[1914]] р. система виборів до Галицького сейму була ще раз реформована: згідно з новим законом українці мали право на 60 мандатів у сеймі <ref>[http://holocaust-ukraine.net/ru/razdel_ii.htm ''І. Погребінська''. Єврейські політичні партії та рухи // Єврейська енциклопедія]</ref>.
Законодавча компетенція сейму відкривала можливості для розвитку національних культур, упорядкування соціально-економічних відносин і системи [[Місцеве самоврядування в Україні|місцевого самоврядування]], узгодження інтересів різних суспільних груп.
| |||