Похід Владислава на Москву: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стиль, оформлення |
Немає опису редагування |
||
Рядок 16:
||casualties2=
}}
'''Польсько-московська війна
== Передумови ==
В епоху [[Смутний час|Смутного часу]] налякані селянсько-козацькими бунтами бояри закликали поляків. За договором від [[4 лютого]] [[1610|1610 року]], укладеним під [[Смоленськ]]ом між королем [[Сигізмунд III Ваза|Сигізмундом III]] та російським посольством, королевич Владислав IV, після прийняття [[православ'я]], повинен був зайняти московський престол. Після скинення [[Василь IV Шуйський|Василя Шуйського]] влітку 1610 року [[Семибоярщина|московський уряд]] визнав Владислава царем та навіть приступив до карбування монет від імені «Владислава Жігімонтовіча». Проте Владислав православ'я не приймав, до Москви не прибув і не був вінчаний на царство.
Рядок 54:
6 жовтня військо на чолі з П. Сагайдачним вирушило Каширським шляхом у бік Москви. В районі [[Донський монастир|Донського монастиря]] їм заступило дорогу московське військо на чолі з [[Бутурлін Василь Васильович|Василем Бутурліним]]. Цар вислав проти Сагайдачного 6 000 вершників, всі наявні московські резерви. Під час бою запорожці знищили передні загони супротивника, і решта російської кінноти почала рятуватися втечею{{sfn|Сас П.М.|2010|с=372-374}}.
== Облога Москви ==
Наміри Сагайдачного щодо Москви були дуже рішучими і підтвердженням цього є його лист королевичу Владиславу, який було надіслано після 24 вересня. У листі гетьман пише: «Аби Пан Бог всемогутній у досягненні задуму цього до удостоєння призначеного вашій королевичевій милості царства щастив і благословив, а той народ впертий під ноги маєстату свого підбити сприяв»
[[Файл:Willem Janszoon Blaeu. Tabula Russiae ex autographo, quod delineandum curavit Foedor filius Tzaris Borois desumta. MDCXIIII.E.jpg|thumb|300px|Карта Москви з атласу [[Віллем Янсзон Блау|Віллема Блау]], 1613 р.]]
8 жовтня поблизу [[Тушино]] запорожці об'єдналися з силами королевича [[Владислав IV Ваза|Владислава]]. Як подарунок козаки вручили королевичу лівенських та єлецьких воєвод, царських послів та полонених татар. Напередодні прибуття Сагайдачного литовський гетьман [[Ян Кароль Ходкевич]] розробив план штурму Москви. Цей план полягав у одночасному штурмі столиці з декількох сторін, з головними ударама біля Арбатських та Тверських воріт. Основною атакуючою силою виступали польські війська та найманці. Військо запорожців було розділено на декілька частин, частина з них направлялись на штурм острогу за [[Москва (річка)|Москвою-рікою]], решта мусила виконувати роль [[Військовий резерв|резерву]] та відволікати царські війська від головних напрямків{{sfn|Сас П.М.|2010|с=376-386}}.
11 жовтня військо королевича Владислава та козаки Петра Сагайдачного розпочали наступ на Москву. Штурм тривав протягом декількох годин з третьої ночі і до світанку. Нападникам вдалося увірватись до міста зі сторони Арбатських воріт, проте, не отримавши належну підтримку, атака зупинилася. Не бачачи можливості продовження атаки, польські підрозділи із невеликими втратами відступили від міста.
== Завершення війни. Деулінське перемир'я ==
Важка воєнна обстановка змусила московську владу піти на переговори, що вперше відбулися 31 жовтня поблизу Тверських воріт. Протягом листопада велись тривалі переговори між польськими та московськими послами. Кожна із сторін очікувала скорішого виснаження свого супротивника. Тим часом окремі загони запорожців продовжували атакувати російські міста на північ та північний-захід від Москви, розорюючи Ярославський та Вологодський уїзди, тим самим підриваючи економічні ресурси росіян.
Рядок 93 ⟶ 94:
[[Категорія:Конфлікти в 1617]]
[[Категорія:Конфлікти в 1618]]
[[Категорія:1617 у Європі]]
| |||