Ернест Резерфорд: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Кальку з російської замінено на український відповідник. Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
Bunyk (обговорення | внесок) →Молоді роки та навчання: , заміна неперекладених посилань шаблоном, атрибути в лапки |
||
Рядок 31:
Народився у [[Нова Зеландія|Новій Зеландії]] у невеликому селищі Спрінг-Грув ({{lang-en|Spring Grove}}), розташованому на півночі [[Південний острів (Нова Зеландія)|Південного острова]] поблизу міста [[Нельсон (Нова Зеландія)|Нельсона]], в сім'ї колісника та сільської вчительки. Батько — Джеймс Резерфорд, іммігрував з міста Перт ([[Шотландія]]), а мати — Марта Томпсон, родом з Хорнчерча, (графство Ессекс, [[Англія]]). Ернест був четвертою дитиною у сім'ї з дванадцяти дітей. Мав на диво хорошу пам'ять та богатирське здоров'я і силу. Під керівництвом батька хлопчик отримав хорошу підготовку для роботи в майстерні, що згодом допомогло йому при конструюванні та створенні наукової апаратури.
З відзнакою закінчив початкову школу у Хавелоці, де у той час мешкала сім'я, отримав 580 балів з 600 можливих і премію у 50 фунтів стерлінгів для продовження навчання в коледжі провінції Нельсон, куди вступив у 1887 році. Чергова стипендія дозволила йому продовжити навчання в Кентербері-коледжі у [[Крайстчерч]]і (тепер
У коледжі на Резерфорда значний вплив зробили його вчителі: викладач фізики й хімії Е. У. Бікертон й математик Дж. Х. Х. Кук. Після того як у 1892 році Резерфорду була присуджена ступінь бакалавра гуманітарних наук, він залишився в Кентербері-коледжі і продовжив свої заняття завдяки отриманій стипендії з математики. На наступний рік він став магістром гуманітарних наук, краще всіх здавши іспити з математики та фізики. Його магістерська робота «Магнетизація заліза при високочастотних розрядах» стосувалася виявлення високочастотних радіохвиль, існування яких було доведено біля десяти років тому. Для того щоб вивчити це явище, він сконструював бездротовий радіоприймач (як це зробив [[Гульєльмо Марконі|Г. Марконі]] за кілька років до того).
| |||