Залісся (Заводська селищна громада): відмінності між версіями

{{Село України

Розташоване на берегах р. [[Млинки (річка)|Млинки]] (ліва притока [[Серет (притока Дністра)|Серету]], басейн [[Дністер|Дністра]]), за 18  км від районного центру і 5  км від найближчої залізничної станції Озеряни.

Територія – — 3,63 кв. км. Дворів – — 475.

З переказів відомо, що первісне поселення існувало за два кілометри на південний схід від теперішнього села. Татари знищили його у 17 XVII ст., багато мешканців було взято у полон і продано на невільницьких ринках. Односельці, які залишилися, розбіглися по лісах. Після відступу татар місцеві жителі почали повертатися до рідних обійсть.

Загалом поляки у селі були звільнені від панщини і до Другої світової війни становили приблизно третину всіх мешканців Залісся. Проживали тут шляхетські родини: Вонсовичі, Гасини, Зєм’янськіЗєм'янські, Ліпінські, Кіровські, Румійовські, Стожеки, Сьвірські, Уруські, Хіхловські.

* '''Борухи''' – — хутір, розташований за 3  км від села. У 1952  р. на хуторі – — 6 дворів, 29 жителів.

* '''Колонія''' – — хутір, розташований за 0,5  км від села. У 1949  р. на хуторі – — 27 дворів, 98 жителів.

* '''Млинки''' –&nbsp;— хутір, розташований за 0,7 &nbsp;км від села. У 1952 &nbsp;р. на хуторі –&nbsp;— 120 дворів, 430 жителів. На хуторі Млинки є геологічна пам’яткапам'ятка природи загальнодержавного значення –&nbsp;— карстова печера (охоронна зона –&nbsp;— 0,5 га), що вражає багатством крис- талічних форм (кристалічні драпірування, друзи), структурними модифікаціями гіпсів, які виникли за рахунок вторинної кристалізації. Майже 100 років тому біля Залісся місцеві жителі добували гіпс (але- бастр) для власних потреб, вирубали в скелі вели- чезну нішу і натрапили на щілини, що вели далеко під землю. Першим дослідником печери був учитель Михайло Біль. Цим витвором природи дедалі більше зацікавлюються вчені й туристи з різних країн. Нині печера передана для науково-дослідних та рекреа- ційних робіт Чортківському спелеоклубові “Кристал”«Кристал». Довжина ходів печери –&nbsp;— понад 44 &nbsp;км. Майже щороку спелеологи відкривають нові ходи, і у 2008 &nbsp;р. дослі- джено, що печера з’єднаназ'єднана з печерою с. Угринь того ж Чортківського району, оскільки кільцьовані кажани, які мешкають у печері Млинки, були знайдені у печері в Угрині.<ref>''В. Бойко, В. Уніят, М. Федечко.'' Залісся // {{ТІМС|3|471}}</ref>

Перша писемна згадка&nbsp;— [[17 століття|17 XVII&nbsp;ст.]]

Перша письмова згадка –&nbsp;— 1561 &nbsp;р. як Залісне.

1785 &nbsp;р. в селі проживали 923 особи. У 1838 році&nbsp;р. поблизу села випадково знайшли срібні речі [[Візантійська імперія|візантійського]] провінційного виробництва VI—VII &nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е. (загальна вага 2951 г.), т. зв ''[[Заліський скарб]]''. Зберігається в Музеї історії мистецтва у [[Відень|Відні]].

За статистикою, у Заліссі: 1900 &nbsp;р. –&nbsp;— 2212 жителів, 1910 – 22871910—2287, 1921 – 20121921—2012, 1931 – 22311931—2231 житель; у 1921 &nbsp;р. –&nbsp;— 384, 1931 – 4751931—475 дворів.

8 червня 1918 &nbsp;р. збройні сили ЗУНР зібралися в трикутнику між умовними лініями сіл Устечко–Ягільниця від заходу, Збриж–Чорнокінці–Шманьківчики з півночі й р. [[Збруч]] від сходу. Частина 1-го корпусу УГА базувалась у м. [[Борщів]], частина 2-го корпусу –&nbsp;— в Заліссі. У серпні всі відділи Леґіону [[УСС]] перебували в селі, згодом були доповнені куренем, вишколеним під проводом отамана [[Тарнавський Мирон Омелянович|М. Тарнавського]], який став командиром Леґіону УСС, дислокованим на Чортківщині та Борщівщині, керівником [[Чортківська офензива|Чортківської офензиви]].

Національний склад населення села за станом на 1938 &nbsp;р.: українців –&nbsp;— 1742 особи, поляків –&nbsp;— 762 особи, євреїв –&nbsp;— 88 осіб.

У другій половині вересня 1939 &nbsp;р. у селі встановлено радянську владу.

Протягом 1939–1941 1939—1941&nbsp;рр. енкавеесівці замордували у Чортківській тюрмі жителів Залісся Івана Веленковича та Йосипа Слободяна; розстріляли в Умані Павла Орлика.

У 1940 &nbsp;р. радянська влада виселила із села у Сибір усіх колоністів; 1945 &nbsp;р. на їхнє місце примусово поселили українців з Польщі: сім’їсім'ї Василівих, Гаталяків, Гвоздів, До бушів, Лапчуків, Міщишиних, Папалів, Пирків, Фургалів, Шведів та інших.

Від 6 липня 1941 &nbsp;р. до 7 квітня 1944 &nbsp;р. Залісся –&nbsp;— під нацистською окупацією. У цей період війт села –&nbsp;— Петро Репета. Із Залісся вивезли до Німеччини на примусові роботи Ольгу Дзиндру, Михайла Добощука, Марію Зазуляк, Михай- ла Копистинського, Василя Сов’якаСов'яка, Павла Шумку та ін- ших. У селі діяла спеціальна провокаційна група НКДБ для боротьби з учасниками ОУН і УПА, яка переслідувала наці- онально-свідомих українців, знущалася над місцевими жи- телями. Воякам УПА допомагали активістки-зв’язківцізв'язківці Га- фія Горбачовська, Олександра Козак, Емілія Лазарук, Анна Слободян, Павліна Сороківська (Бурник), Іванна Хрик. Під час Другої світової війни посеред села було наси пано могилу для вшанування жертв терору НКВС.

Під час німецько-радянської війни загинув або пропав безвісти у Червоній армії 51 мешканець Залісся:

* Василь Ангелюк (1896 рнар. н.1896),

* Павло ГовикоАтаманець (1898 рнар. н.1905),

* АнтонПавло ГуцулякГовико (1906 рнар. н.1898),

* [[Церква святого Архістратига Михаїла (Залісся)|церква святого Архістратига Михаїла]] (УПЦ КП,; мурована; 1885 р., мурована),

* [[Церква св. Архістратига Михаїла (Залісся)|церква святого Архістратига Михаїла]] (УГКЦ, 1998 р.),

* У 2001селі р.є за пожертвування громади біля джерелакапличка (р. Млинки2001) збудовано капличку, де освячують воду на Водохреща.

* На території сільської ради розташована частина заказника загальнодержавного значення “Дача«Дача Галілея”Галілея». Ві-ім дубів занесені до пам’ятокпам'яток природи місцевого значення. Під охороною унікальні, рідкісні та екзотичні дерева: горіх маньчжурський, сосна чорна Веймутова, модрина європейська, ялиця біла, дугласові дуби, ясени та модрини.

1930 &nbsp;р. в Заліссі відбувся страйк сільськогосподарських робітників. Т

оді в селі функціонували споживча кооператива, гурток “Сільського«[[Сільський господаря”господар|Сільського господаря]]», згодом –&nbsp;— гурток “Рідної«[[Рідна школи”школа, Українське педагогічне товариство|Рідної школи]]», відділ “Союзу«[[Союз Українок”українок|Союзу Українок]]», а при читальні –&nbsp;— хоровий, театральний та інші гуртки.

У 1930-х рр. “Просвіта”«[[Просвіта]]» мала при церкві хату-читальню (завідувач Петро Слободян, керівник церковного та світського хорів). Активістами села були: Петро Колісник, син отця Білінкевича Кипріян, Ананій Свирида, Йосип Задоровський, Йосип Ліщинський –&nbsp;— учні гім- назіїгімназії “Рідна«Рідна школа”школа» у Чорткові.

Діяла філія військово-спортивного товариства “Луг”«[[Луг]]» (керівник Петро Данюк), до якого належали 20 хлопців. На хуторі Млинки була хата-читальня (керівник Володимир Бойчук).

Місцевий фільварок власника єврея Юзефа Фельшуґа розпарцелювали між спровадженими з корінної Польщі колоністами, для яких було створено окремий присілок із обширного лану під назвою “Помірки”«Помірки»

До 1939 &nbsp;р. діяли філії товариств “Просвіта”«Просвіта», “Союз«Союз Українок”Українок», “Сільський«Сільський господар”господар», “Рідна«Рідна школа”школа» та інші.

1940 &nbsp;р. примусово організовано колгосп (голова правлін- ня Антон Роздольський).

У вересні 1948 &nbsp;р. примусово організовано колгосп.

У 1963 &nbsp;р. село радіофіковано й електрифіковано.

Нині працюють дитячий садочок, Будинок культури, бібліотека, ФАП, три торгових заклади. Залісся газифіковане. Працюють фермерське господарство “Наборроєв”«Наборроєв», СВК “Залісся”«Залісся».

* [[Замрикіт Ярослав|Ярослав Замрикіт]] (1947–20101947—2010) –&nbsp;— економіст, господарник, громадський діяч;

* [[Іван Ліщинський]] (псевда: “Матвій”«Матвій», “Степовий”«Степовий», “Матюшенко”«Матюшенко»; 1921–19521921—1952) –&nbsp;— діяч ОУН;

* [[Михайло Росляк]] (1896– 1950-ті рр.) –&nbsp;— освітянин, адвокат.

* ''Б.[[Мельничук Богдан Іванович (письменник та краєзнавець)|Мельничук, ВБ.]]., [[Уніят, МВіктор Богданович|Уніят В.]]., Федечко М.'' Залісся // {{ТІМС|3|469-471}}