Пласт (організація): відмінності між версіями

З початку 1930-х «Пласт» вимушений працювати в підпіллі, під проводом конспіративного Пластового Центру та Верховної Пластової Команди. Через утиски з боку влади та офіційну заборону діяльності, пластуни перейшли у напівлегальне становище. «Пласт» починає активніше співпрацювати з [[ОУН]] (співпраця була і до того, однак в дещо обмеженому вигляді), отримувати і розповсюджувати націоналістичні видання, такі як «Сурма». Пластуни виконували ряд важливих функцій в ОУН: 1) «Пласт» поповнював організацію цінними кадрами, які були патріотично настроєними, обізнаними в [[Історія України|Історії України]] та практичних навичках. 2) Пластуни могли вільно пересуватись містами та передавати політичним в'язням їжу та націоналістичну літературу (Наприклад, зробивши друге дно у відрі з харчами, і поклавши у проміжок літературу, залити смальцем<ref>''Ольга Зарицька'' Пластуни в ОУН // Пластовий шлях.&nbsp;— 1997.&nbsp;— Ч.3(115).&nbsp;— С.52</ref>) 3) Пластові осередки виконували роль «опорних пунктів» для членів ОУН, які переходили кордон і опинялися у незнайомій місцевості. Крім того, «Пласт» значно полегшував працю ОУН завдяки тому, що міг вести пропаганду серед молоді у навчальних закладах. Однак, через співпрацю з ОУН, багатьох пластунів було закатовано в [[Береза-Картузька (концтабір)|Березі Картузькій]], а за часів радянської окупації&nbsp;— вислано в [[Сибір]].

[[Файл:Bandera plast 1923.jpg|200px|right|thumb|Степан Бандера в Пласті. 1923 рік.]]

 

{{text|До Пласту я належав від 3-ї гімназійної кляси (від 1922 р.); у Стрию був у 5-му пластовому курені ім. кн. Ярослава Осьмомисла, а після матури - в 2-му курені старших пластунів «Загін Червона Калина», аж до заборони Пласту польською державною владою в 1930 р. (Мої попередні старання вступити до Пласту в 1-ій, згл. 2-ій клясі були безуспішні через ревматизм суглобів, на який я хворів від раннього дитинства, не раз не міг ходити, і в 1922 р. був ок. два місяці в лічниці на водну пухлину в коліні). До підпільної Організації середньошкільників я належав від 4-ї кляси і був членом провідного звена (ланки) Стрийської гімназії... у ділянці молодечих і спортово-руханкових організацій я був активним передусім у Пласті, як член 2-го куреня старших пластунів «Загін Червона Калина», в Українському Студентському Спортовому Клюбі (УССК), а деякий час теж у товариствах «Сокіл-Батько» і «Луг» у Львові. До моїх спортових зайнять належали біги, плавання, лещетарство, кошиківка і передусім мандрівництво. У вільний час я залюбки грав у шахи, крім того співав у хорі та грав на гітарі і мандоліні. Не курив і не пив алькоголю<ref>''Степан Бандера'' Автобіографія – Мюнхен, 1964. – С. 3-7</ref>.}}