Вікіпедія

Запорозькі козаки: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Yuriy Urban (обговорення | внесок)
4035 редагувань
м убейся ап стенку
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Українське козацтво}}
'''Запорозькі козаки''' — частина [[Українське козацтво|українських козаків]]; спочатку, дніпровські козаки, які створили в [[XV століття|XV]]—[[XVI століття|XVI]] ст. (можливо й раніше) цілий ряд стихійних військових організацій і укріплених поселень за [[Дніпрові пороги|дніпровими порогами]], поза зоною адміністративної юрисдикції яких би то не було держав, які об'єдналися згодом у централізовану військову організацію [[Військо Запорозьке]], названі за найменуванням району свого проживання і розташування головного військового укріплення (і [[штаб-квартира|штаб-квартири]]), іменованого ''«[[Запорозька Січ|січ]]»''.
{{Стиль}}
'''Запорозькі козаки''' — частина [[Українські козаки|українських козаків]]; спочатку, дніпровські козаки, які створили в XV—XVI ст. (можливо, й раніше) цілий ряд стихійних військових організацій і укріплених поселень за [[Дніпровські пороги|дніпровськими порогами]], поза зоною адміністративної юрисдикції яких би то не було держав, які об'єдналися потім у централізовану військову організацію [[Військо Запорізьке]], названі за найменуванням району свого проживання і розташування головного військового укріплення (і [[штаб-квартира|штаб-квартири]]), іменованого ''«[[Запорозька Січ|січ]]»''. Згодом, після [[Повстання Хмельницького|повстання]] [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] в [[1648]] і переходу під контроль Війська Запорозького територій [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], що розташовувалися на землях сучасної Північної та Центральної [[України|Україна]] (див. [[Гетьманщина]]), і утворення на цих територіях декількох військових полків — [[Полковий устрій України|військово-адміністративних областей]], ''запорізькими'' стали іменувати себе всі козаки, що проживали на території [[Гетьманщина|Гетьманщини]] (офіційно іменується «[[Військо Запорізьке]]», попри заперечення того власне [[Військо Запорозьке Низове|запорожцями]] котрі вважали «гетьманців» за [[Городові козаки|козаків городових]].▼
 
▲'''Запорозькі козаки''' — частина [[Українські козаки|українських козаків]]; спочатку, дніпровські козаки, які створили в XV—XVI ст. (можливо, й раніше) цілий ряд стихійних військових організацій і укріплених поселень за [[Дніпровські пороги|дніпровськими порогами]], поза зоною адміністративної юрисдикції яких би то не було держав, які об'єдналися потім у централізовану військову організацію [[Військо Запорізьке]], названі за найменуванням району свого проживання і розташування головного військового укріплення (і [[штаб-квартира|штаб-квартири]]), іменованого ''«[[Запорозька Січ|січ]]»''. Згодом, після [[Повстання Хмельницького|повстання]] [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] в [[1648]] року і переходу під контроль Війська Запорозького територій [[Річ Посполита|Речі Посполитої]], що розташовувалися на землях сучасної Північної та Центральної [[України|Україна]] (див. [[Гетьманщина]]), і утворення на цих територіях декількох військових полків — [[Полковий устрій України|військово-адміністративних областей]], ''запорізькими'' стали іменувати себе всі козаки, що проживали на території [[Гетьманщина|Гетьманщини]] (офіційно іменується «[[Військо Запорізьке]]», попри заперечення того власне [[Військо Запорозьке Низове|запорожцями]] котрі вважали «гетьманців» за [[Городові козаки|козаків городових]].
Історія запорізьких козаків ділиться на шість періодів часу:▼
 
== Історичні періоди ==
▲Історія запорізьких козаків ділиться на шість періодів часу:
* Утворення запорізького козацтва (1471—1583).
* Боротьба проти Польщі за релігійно-національну незалежність південної Русі (1583—1657).
* Участь в боротьбі за релігійно-національну незалежність правобережної Украйни проти Польщі, Криму й Туреччини (1657—1686).
* Боротьба проти Криму, Туреччини та Росії за збереження самобутності (1686—1709).
* Існування запорожців за межами Росії і спроби їх до повернення вдо ріднірідних місцямісць (1709—1734).
* Протистояння з російською владою за самостійне існування і падіння Запоріжжя (1734—1775).
 
Рядок 14 ⟶ 16:
Степова місцевість нижче дніпровських порогів здавна зветься Запоріжжям. Саме тут, на межі лісу і дикого степу, на стику слов'янської осілого сталості і розгульної життя кочівників, зародилося й зміцніло запорізьке козацтво.
 
У [[1397]] роціроку [[Золота Орда|золотоординський]] хан [[Тохтамиш]] передав ординські землі (Київщину, Поділля, Чернігівщину і частиначастину [[Дике поле Поле| Дикого поля]]) литовському князю [[Вітовт]]у в обмін на захист від [[Тамерлан]]а, решта земель довгий час вважалися нічиїми, призначеними лише для кочовища.
 
У перших згадках тюркське слово «козак» означало «охоронець» або навпаки — «розбійник».
 
Перші спогади про таких козаків датуються [[1489]] роком. Під час походу польського короля [[Ян I Ольбрахт|Яна- Ольбрахта]] на татар дорогу його війську на Поділлі вказували козаки-християни. У томуТого ж роціроку загони отаманів Василя Жили, Богдана і Голубця напали на Таванській переправу в пониззі Дніпра і, розігнавши татарську варту, пограбували купців<ref>[http://www.world-history.ru/countries_about/2216.html Всемирная история&nbsp;— Украина в составе Польши в XVI&nbsp;в. Развитие украинского казачества]</ref>. Згодом, скарги хана на козацькі напади стають регулярними.

На думку Литвина, враховуючи як звично це позначення вживається в документах того часу, можна вважати, що козаки були відомі не одне десятиліття, принаймні, з середини XV століття<!--, можливо також, що у своїх сусідів з тюркомовної (переважно татарської) середовища запорізькі козаки запозичили не тільки назву, а й чимало інших слів, прикмет зовнішності, організації і тактики, ментальності{{Fact}}-->. Згідно з дослідженнями [[Поліморфізм (біологія)|поліморфізму]] [[Y-хромосома|Y-хромосоми]] початку XXI&nbsp;ст. [[Етногенез українців|етногенетично]] належали до південного типу [[Східні слов'яни|східних слов'ян]], що спростовувало раніші припущення окремих істориків та етнографів про їх можливе кавказьке чи азіатське походження або значну частку цих типів у формуванні козацтва<ref>[http://visbio.onu.edu.ua/article/view/54983 О.&nbsp;М.&nbsp;Утевська та ін. Походження основних груп козацтва за даними про поліморфізм Y-хромосоми] {{ref-ru}}</ref>.
 
== Спроби організації запорізького козацтва ==
Вже до початку [[XVI століття]] а запорізькі козаки склалися в значну військову силу, приносить певні занепокоєння сусідам<ref>[http://www.world-history.ru/countries_about/2216.html Всемирная история&nbsp;— Украина в составе Польши в XVI&nbsp;в. Развитие украинского казачества]</ref>. Однак, і сусіди вели себе «неспокійно». Постійної була загроза вторгнень як в [[Велике князівство Московське | московські]], так і в [[Велике князівство Литовське | литовські]] межі з боку [[Кримське ханство | кримців]].
 
В результаті, [[1524]] року, при правлінні великого князя литовського і короля польського [[Сигізмунд I Старий| Сигізмунда I]], був висунутий проект створення організованого козацького війська, залученого на державну службу [[Велике князівство Литовське і Руське | великого князівства Литовського і Руського]]. Але через нестачу фінансових коштів проект тоді не бувбуло реалізованийреалізовано.
 
== Запорозька Січ ==
[[Файл:Sichi.jpg|thumb|250px|Місцезнаходження Запорозької Січі у другій половині XVI—XVIII&nbsp;ст.]]{{main|Запорозька Січ|Військо Запорозьке Низове}}
[[Запорозька Січ]] виникла у XVI столітті. Брак прямих свідчень залишає дискусійним питання точного часу, місця її виникнення. М.&nbsp;С.&nbsp;[[Грушевський Михайло Сергійович|Грушевський]] появу Січі за дніпровськими порогами визначив 70—80-ми роками XVI століття, В.&nbsp;О.&nbsp;[[Голобуцький Володимир Олексійович|Голобуцький]]&nbsp;— 30—50-ми роками XVI століття, В.&nbsp;О.&nbsp;Щербак&nbsp;— 60—70-ми роками XVI століття<ref name=s>Щербак В.&nbsp;О.&nbsp;Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина XV&nbsp;— середина XVII&nbsp;ст.— К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2000.</ref>.▼
[[Файл:Основний мотив печаток Війська Запорожського низового.png|thumb|250px|Основний мотив печаток Війська Запорожського низового.]]▼
 
Ідея створення форпосту на південних рубежах [[Велике князівство Литовське|Литовсько-Руської держави]] виникла ще у 20—30-х роках XVI століття, але реалізувати її вдалося лише князю [[Дмитро Вишневецький|Дмитру Вишневецькому]], який у 501550-х роках XVI століття здійснив експедицію до дніпровських порогів і на острові [[Байда (острів)|Мала Хортиця]] побудував фортецю. До складу гарнізону на Хортицькому острові входили як козаки, так і бояри, драби, слуги. Проживання козаків Д. Вишневецького єдиною громадою у специфічних умовах південного порубіжжя сприяло зародженню військово-політичної організації запорозького товариства, її моделі<ref name=s/>. Побудований Д. Вишневецьким замок став прототипом козацького укріплення, яке, утвердившись на острові Томаківка у 60—70-х роках XVI століття, дістало назву Запорозької Січі.▼
{{main|Запорозька Січ|Військо Запорозьке Низове}}
▲[[Запорозька Січ]] виникла у XVI столітті. Брак прямих свідчень залишає дискусійним питання точного часу, місця її виникнення. М.&nbsp;С.&nbsp;Грушевський появу Січі за дніпровськими порогами визначив 70—80-ми роками XVI століття, В.&nbsp;О.&nbsp;Голобуцький&nbsp;— 30—50-ми роками XVI століття, В.&nbsp;О.&nbsp;Щербак&nbsp;— 60—70-ми роками XVI століття<ref name=s>Щербак В.&nbsp;О.&nbsp;Українське козацтво: формування соціального стану. Друга половина XV&nbsp;— середина XVII&nbsp;ст.— К.: Видавничий дім «КМ Academia», 2000.</ref>.
 
▲Ідея створення форпосту на південних рубежах [[Велике князівство Литовське|Литовсько-Руської держави]] виникла ще у 20—30-х роках XVI століття, але реалізувати її вдалося лише князю [[Дмитро Вишневецький|Дмитру Вишневецькому]], який у 50-х роках XVI століття здійснив експедицію до дніпровських порогів і на острові [[Мала Хортиця]] побудував фортецю. До складу гарнізону на Хортицькому острові входили як козаки, так і бояри, драби, слуги. Проживання козаків Д. Вишневецького єдиною громадою у специфічних умовах південного порубіжжя сприяло зародженню військово-політичної організації запорозького товариства, її моделі<ref name=s/>. Побудований Д. Вишневецьким замок став прототипом козацького укріплення, яке, утвердившись на острові Томаківка у 60—70-х роках XVI століття, дістало назву Запорозької Січі.
 
Сама Запорозька Січ&nbsp;— це місто-фортеця. На території фортеці зазвичай розміщувались площа, церква, курені, комори, адміністративні споруди<ref name=y>Яворницький Д.&nbsp;І.&nbsp;Історія запорозьких козаків, у трьох томах.&nbsp;— Київ: Наукова думка, 1990.</ref>. Стіни фортець запорозьких козаків були з насипів земляних валів і дерев'яних укріплень. На підконтрольних Січі землях існували козацькі господарства&nbsp;— зимовники. У XVIII столітті на Запорожжі була впроваджена адміністративно-територіальна система управляння&nbsp;— «паланковий устрій».
Рядок 38 ⟶ 39:
За етнічним походженням запорозькі козаки у своїй більшості були вихідцями з Русі; також у ряди запорожців вливалися татари, поляки, вихідці з інших народів<ref name=y/>.
 
=== Політичний устрій ===
Політичний режим Запорозької Січі Д.&nbsp;І.&nbsp;Яворницький порівняв з [[Віче|вічевою демократією слов'ян]]<ref name=y/>. Правова система Запорозької Січі була заснована на звичаєвому праві, яке ґрунтувалося на усних усталених звичаях та нормах. Вищим органом влади у Січі була рада, право участі у якій мали всі козаки. Козацькі ради за традицією збиралися щороку 1 січня для переобрання кошового отамана і старшини<ref name=s/>. Виконавча влада належала кошовому отаману і центральному органу управління Січі&nbsp;— Кошу.▼
Політичний режим Запорозької Січі [[Яворницький Дмитро Іванович|Яворницький]] порівняв з [[Віче|вічевою демократією слов'ян]]<ref name="y" />. Правова система Запорозької Січі була заснована на звичаєвому праві, яке ґрунтувалося на усних усталених звичаях та нормах.
 
▲Політичний режим Запорозької Січі Д.&nbsp;І.&nbsp;Яворницький порівняв з [[Віче|вічевою демократією слов'ян]]<ref name=y/>. Правова система Запорозької Січі була заснована на звичаєвому праві, яке ґрунтувалося на усних усталених звичаях та нормах. Вищим органом влади у Січі була рада, право участі у якій мали всі козаки. Козацькі ради за традицією збиралися щороку 1 січня для переобрання кошового отамана і старшини<ref name="s" />. Виконавча влада належала кошовому отаману і центральному органу управління Січі&nbsp;— Кошу.
 
=== Господарство ===
▲[[Файл:Основний мотив печаток Війська Запорожського низового.png|thumb|250px|Основний мотив печаток Війська Запорожського низового.]]
 
Основною галуззю господарства Запорозької Січі були промисли, передусім це: полювання, рибальство, скотарство, бортництво, бджільництво, солевидобуток. Козаки мали торгові зносини з татарами та іншими сусідами, вели внутрішню торгівлю. Значний прибуток Січ мала з військових походів.
 
У другій половині XVI—XVII століттях запорозькі козаки здійснили десятки походів до Очакова, Кілії, Ізмаїлу, Акермана, інших твердинь Османської імперії на Північному Причорномор'ї, досягли берегів Малої Азії, зокрема, фортець Сінопа і Трапезунда. Наприкінці XVI&nbsp;— на початку XVII століть запорозькі козаки були втягнуті у війни, що вела Річ Посполита у Лівонії, Московському царстві. Запорожці брали активну участь у козацько-селянських повстаннях в Речі Посполитій, так, саме на Січі у 1648 році почалося [[Хмельниччина|повстання Богдана Хмельницького]].

З 1649 року Запорозька Січ була складовою [[Гетьманщина|Гетьманату]]. У часи [[Руїна|Руїни]] гетьмани втратили контроль над Запорозькою Січчю, а сама Січ навіть виставляла своїх кандидатів на гетьманство. У 1709 роціроку запорожці підтримали виступ гетьмана Івана Мазепи проти царя. У 1711 роціроку Січ опинилася під кримською протекцією, а в 1734 увійшла до складу Російської імперії. Закінчилася історія Запорозької Січі у 1775 році&nbsp;— коли фортеця запорожців була зруйнована царським військом.
 
== Військо Запорозьке ==
{{main|Військо Запорозьке}}
У вересні [[1578]] король [[Стефан Баторій]] видав указ під назвою «Угода з Нізовцями». Кількість реєстровців збільшилася до 500 чоловік, а в [[1583]]&nbsp;— до 600. Реєстрові козаки отримали у володіння містечко [[Трахтемирів]] в Київському воєводстві, де розміщувалися військова скарбниця (казна), архіви, арсенал, госпіталь, притулок для безсімейних інвалідів. Король передав козакам [[козачі клейноди | клейноди]] ([[корогва]], [[бунчук]], [[булава | булаву]] і військову печатку).
шній час.
 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Запорозькі_козаки