Батальний жанр: відмінності між версіями

Зображення битв зустрічаються вже в пам'ятках мистецтва [[Стародавній Єгипет|Стародавнього Єгипту]], [[Ассирія|Ассирії]], [[Стародавня Греція|Греції]] і [[Стародавній Рим|Риму]]. Особливої виразності набув в епоху [[Відродження]].

У поступі розвитку жанру окреслились прославляння перемог володарів і його звеличення, що набули [[Алегорія|алегоричного]] й символічного змісту. У мистецтві античної Греції батальні сцени з міфології зображували на [[фронтон]]ах у вигляді круглої скульптури та рельєфів, а також вазових розписах, Уу Римі слугували возвеличенню держави і прославлянню полководця-імператора. У середні віки батальні сцени зʼявилися в книжкових мініатюрах, а також в іконах та монументальних розписах [[Візантія|Візантії]], де святих воїнів подавали в напружено-драматичному двобої з драконом на здибленому коні. Згодом основи жанру було перенесено в [[мистецтво Київської Русі]] де початково переважно відтворювалось в іконах.