Батальний жанр: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Yuriy Urban (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Yuriy Urban (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 4:
 
== Розвиток жанру ==
Зображення битв зустрічаються вже в пам'ятках мистецтва [[Стародавній Єгипет|Стародавнього Єгипту]], [[Ассирія|Ассирії]], [[Стародавня Греція|Греції]] і [[Стародавній Рим|Риму]]. Особливої виразності набув в епоху [[Відродження]].
 
У поступі розвитку жанру окреслились прославляння перемог володарів і його звеличення, що набули [[Алегорія|алегоричного]] й символічного змісту. У мистецтві античної Греції батальні сцени з міфології зображували на [[фронтон]]ах у вигляді круглої скульптури та рельєфів, а також вазових розписах, Уу Римі слугували возвеличенню держави і прославлянню полководця-імператора. У середні віки батальні сцени зʼявилися в книжкових мініатюрах, а також в іконах та монументальних розписах [[Візантія|Візантії]], де святих воїнів подавали в напружено-драматичному двобої з драконом на здибленому коні. Згодом основи жанру було перенесено в [[мистецтво Київської Русі]] де початково переважно відтворювалось в іконах.
 
Панорамне розгортання баталій характерне і для малярства II-ї пол. XVII ст.: з більш динамічними пристрастями й цілісним охопленням усього полігону битви, над яким здіймається на коні полководець-корольnbsp;— панегірик для звеличування. Подібний тип картин умовно-алегоричного характеру впровадив [[Шарль Лебрен]].
 
Панорамне розгортання баталій характерне і для малярства II-ї пол. XVII ст.: з більш динамічними пристрастями й цілісним охопленням усього полігону битви, над яким здіймається на коні полководець-корольnbspкороль — [[панегірик]] для звеличування. Подібний тип картин умовно-алегоричного характеру впровадив [[Шарль Лебрен]].
 
== В мистецтві України ==