Національна спілка театральних діячів України: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
правопис
Рядок 2:
'''Передісторія'''
 
Початок створення Національної Спілкиспілки театральних діячів України було покладено ще 1917 року. 12 березня 1917 року в приміщенні київського театру Миколи Садовського на вулиці Великій Васильківській (нині — приміщення Київського національного академічного театру оперети) відбулися збори театральних діячів. До комітету проведення Всеукраїнської театральної наради увійшли Головаголова — С. Черкасенко тай Секретарсекретар — [[Лесь Курбас|Л.  Курбас]] та ін.; розпочався друк бюлетеня «Театральні вісті» (орган Українського театрального організаційного комітету), що став першим вітчизняним театральним часописом.
 
'''Українське Театральне Товариство'''
Рядок 24:
У травні 1987 р. відбувся позачерговий з'їзд, на якому Українське театральне товариство було реорганізоване у Спілку театральних діячів України, структурно аналогічну іншим творчим спілкам України. 1998 року Указом Президента України Л. Д. Кучми Спілка театральних діячів набула статусу Національної.
 
Як і у Товариства, — у НСТДУ головним завданням є представляти і відстоювати інтереси діячів театрального мистецтва, працівників державних і недержавних драматичних, театрів опери та балету, театрів оперети і музичної комедії, тюгів, театрів ляльок, театральних майстерень і студій, творчих центрів і мистецьких об'єднань; сприяютисприяти розвитку театрального мистецтва в Україні загалом, надаючи кваліфіковану творчу і методичну допомогу працівникам театрів, здійснювати соціальний захист своїх членів.
 
Завдяки зусиллям НСТДУ друга половина вісімдесятих років минулого століття стала справжнім «ренесансом» сценічного мистецтва в Україні. Виникло близько 150 театрів-студій та недержавних творчих формувань, на сцену повернулася драматургія забути та репресованих авторів.
 
У роки незалежності України багаторічним незмінним Головоюголовою спілки був [[Танюк Леонід Степанович|Лесь Танюк]] (1991—2016 рр.). Протягом цього часу Спілка намагалася тримати в полі зору розвиток і становлення талантів, допомагати їм у формуванні власного мистецького обличчя, орієнтувати на найкращі зразки театральної творчості. З цією метою НСТД України спільно з Міністерством культури і мистецтв та Академією мистецтв України встановила 18 премій імені видатних діячів української культури і мистецтва, а також за окремим тематичним спрямуванням. Ствердилося вручення щорічних театральних премій і нагород Спілки — не лише в Києві (як приклад, «Київська Пектораль»), але й «Січеславна» та «Надія Січеславни» у Дніпропетровську (нині — м. Дніпро), «Тріумф» у Херсоні та інших.
 
Урядом України за поданням Міністерства культури і НСТД України в 1994 р. створено Державний (нині — Національний) центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса. У 1990-і роки НСТД України надавала великого значення обміну досвідом і практиці діяльності близьких і суміжних організацій культури і мистецтва. НСТД України входить до Міжнародної конфедерації театральних спілок, має свої національні центри в організаціях АССІТЕЖ, УНІМА.
Рядок 38:
'''Початок нового періоду'''
 
Восени 2016 року під час позачергового з'їзду НСТДУ Головоюголовою Спілки було обрано народного артиста України [[Струтинський Богдан Дмитрович|Богдана Струтинського]], генерального директора-художнього керівника Київського національного академічного театру оперети.
 
== Джерела ==