Відкрити головне меню

Зміни

Провідниками державної політики в Черкаському старостві були князівські намісники. Їм підпорядковувався адміністративний апарат — старостівський замковий уряд. Хоча черкаських, як і канівських, замкових книг того часу не збереглося, свідчення про їх існування залишились; вони датовані 1534 та 1544 роками.
 
Староста, який стояв на чолі Черкаського староства, призначався безпосередньо великим князем литовським, причому кандидат обов'язково мав бути вихідцем з цієї землі. Вибір кандидатури на посаду старости відбувався переважно на основі рекомендації високих посадоових осіб (наприклад, князя [[Андрій Пронський|Андрія Пронського]] в 1540 році великий князь Литовський [[Сигізмунд I Старий|Сигізмунд І]] призначив черкаським старостою за проханням пана князя [[Юрій РадзивілРадзивілл (Геркулес)|Юрія Радзивіла]]). Передача замку з округами новому старості юридично закріплювалася великокнязівською грамотою. Втім, мало кому з черкаських старост, окрім О. Дашковича, вдавалося зберегти за собою цю посаду пожиттєво.
 
ВУ роботі черкаському старості допомагав адміністративний штат Черкаського замкового уряду: справця (Іван Григоревич, Семен Кміта та ін.), намісник, підстароста, писар, ротмістр, слуги.
 
За успішне виконання покладених на них державою функцій, черкаські старости отримували заохочення у вигляді навколишніх сіл, грошей, або яких-небудь цінностей. Наприклад, за перемогу над військами Саадат-Гірея О. Дашкович отримав винагороду у розмірі 650 коп грошей. Іншою статею доходів місцевих старост були митні збори з торгових караванів, від рибалок та соляників.
 
* Рафал зі Слупова — згадується 1409 року.
* Кміта (АлександрОлександр) Волчкович — згадується 1434 року.
* Свиридов — за князювання в Києві [[Семен Олелькович|Семена Олельковича]]
* Матвій Олександрович Кміта — бл. 1482–1487 рр.
144 683

редагування