Абордажний ворон: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
SimondR (обговорення | внесок) правопис |
стиль, правопис |
||
Рядок 5:
[[Файл: Corvus.svg | 200 px | thumb | left | Пристрій «ворона»]]
У III столітті до н.е. Рим не мав ні могутнього військово-морського флоту, ні великого досвіду морських воєн. Більше того, до Першої Пунічної війни, [[Римська республіка]] не починала військових кампаній за межами [[Апеннінський півострів | Апеннінського півострова]].
Незважаючи на ряд переваг, у «ворона» були і серйозні недоліки: сучасні експерименти показали, що вага «ворона» повинна була негативно позначатися на морехідних якостях корабля, на якому він встановлювався. Римляни майже повністю втратили два своїх флоти в штормах [[255 до н. е.]] та [[249 до н. е.]], значною мірою через зменшену [[остійність]] кораблів, викликану цими пристроями. Ймовірно, такі втрати стали основною причиною відмови від використання «ворона» при проектуванні кораблів до кінця Першої Пунічної війни. У міру вдосконалення римської військово-морської тактики і набору більш досвідчених суднових команд, перевага «ворона» в битвах більше не переважує ризик його використання. «Ворон» не згадується в джерелах того періоду після битви при мисі Екном, а битва при Егатськіх островах, яка й вирішила долю Першої Пунічної війни, вже достеменно велася без використання «воронів». Проте, пізніше, в [[Битва у Ноле|битві у Ноле]], римляни застосовували пристрої під назвою ''гарпаг'', які були зроблені на основі «ворона».
| |||