Створення світу в Біблії: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
ReAl (обговорення | внесок) багаторічний спам |
|||
Рядок 26:
Не менш виразно проглядаються аналогією з близькосхідної [[міфологія|міфологією]] розповіді 2-го розділу книги Буття. Так, вавилонський міфічний герой [[Адапа]] зіставляється з [[Адам]]ом. Адапа відмовився від дару безсмертя. Цей міф<ref>[http://www.sacred-texts.com/ane/adapa.htm Adapa: Babylonian mythical figure]</ref> вперше засвідчений в кассидській період (14 в. До н. е.). Професор історії Близького Сходу Маріо Ліверані проводить багаторазові паралелі між історією Адапа, який знаходить мудрість, але якому забороняється «їжа безсмертя» небес, і історією [[Адам]]а в [[Еден]]і<ref>Mario Liverani. Myth and politics in ancient Near Eastern historiography. Cornell University Press. 2007., с. 21-23 0801443334, 9780801443336}} {{ref-en}}</ref>.
[[Нінгішзіда]] є [[Месопотамія|месопотамским]] божеством-змієм, пов'язаним з [[пекло]]м. Його порівнюють зі змієм, що спокусила [[Адам]]а та [[Єва|Єву]] скуштувати [[заборонений плід]]. Він часто зображувався обвивають навколо дерева як страж. Історик в області [[ассиролог]]ії та [[шумер]]ської літератури Торкілд Якобсен переводить його ім'я з
Незважаючи на очевидні аналогії між оповіданням [[Книга Буття|Буття]] і епосом [[Енума Еліша]], є також істотні відмінності. Найпомітнішим є відсутність в Бутті «божественної битви» (в [[Енума Еліша]] боги б'ються з морською стихією Тіамат), якою керує [[Мардук]] як правителя світу. Проте дослідники вважають, що навіть це має відлуння Біблії у формі затвердження царственої влади [[Ягве]] над творінням в таких місцях як [[Псалтир|псалми]] {{Біблія|Пс.|28}} і {{Біблія|Пс.|92}}, де Бог зображений сидить на троні над потоками вод в «Енума Еліш», і в [[книга пророка Ісаї|книзі пророка Ісаї]] {{Біблія2|Іс.|27:1}}, де сказано що Бог вразить [[левіафан]]а — «чудовисько морське». Ці біблійні образи розглядаються або як запозичення з [[вавилон]]ського міфу або як його виклад із [[Семіти|семітської]] культурі<ref>Mark S. Smith. The Origins of Biblical Monotheism: Israel's Polytheistic Background and the Ugaritic Texts. Oxford University Press USA; 2003 {{ref-en}}</ref><ref>Frank Moore Cross. Canaanite Myth and Hebrew Epic: Essays in the History of the Religion of Israel. Harvard University Press; New edition 1997 isbn. 0674091760 {{ref-en}}</ref>, або, навпаки, як відмова від вавилонських уявлень про походження світу і людини<ref>K. A. Mathews. The New American Commentary, vol. 1a, Genesis 1-11:26 Nashville: Broadman & Holman Publishers., 2001 с.89 {{ref-en}} </ref>.
| |||