Альпи: відмінності між версіями

[[Файл:Hauteroute.jpg|thumb|250px|Вододіл між Італією та Швейцарією]]

[[Файл:MassifMontBlanc7438.JPG|thumb|250px|Кристалічний фундамент масиву [[Монблан]]]]

 

'''А́льпи''' ({{lang-fr|les Alpes}}, {{lang-de|die Alpen}}, {{lang-it|le Alpi}}, {{lang-sl|Alpe}}, від {{lang-la|montes albes}} — ''білі гори'', можливе й походження назви від [[Кельтські мови|кельтського]] ''alb'' — ''високий'' або ''alpa'' — ''височина'') — гірська система в [[Європа|Європі]]. Простягається від берегів [[Середземне море|Середземного моря]] до [[Середньодунайська низовина|Середньо-Дунайської низовини]] на території [[Австрія|Австрії]], [[Італія|Італії]], [[Ліхтенштейн]]а, [[Німеччина|Німеччини]], [[Словенія|Словенії]], [[Франція|Франції]] та [[Швейцарія|Швейцарії]]. Довжина гірської системи — 1 200 км, ширина — 130–260 км, висота — до 4810 м (гора [[Монблан]]). Це друга за висотою гірська система Європи після [[Кавказькі гори|Кавказу]]. Має форму опуклої на північний захід дуги з поперечною [[улоговина|улоговиною]], в межах якої лежать озера [[Боденське озеро|Боденське]] та [[Комо (озеро)|Комо]]. Розрізняють [[Західні Альпи|Західні]] та [[Східні Альпи]].

|}

 

* [[Рейн]]

* [[Рона (річка)|Рона]]

Для [[альпійський пояс|альпійського поясу]] характерним є значне поширення гірсько-льодовикових форм рельєфу. У горах, на висоті понад 3 000 м над рівнем моря, взимку випадає більше [[сніг]]у, ніж може розтанути. У тих місцях, де сніг лежить протягом всього року, через тиск снігу, танення і замерзання його верхнього шару утворюється основа [[льодовик]]а. Поступово, у міру стікання води по поверхні льодовика, льодові ділянки просуваються вглиб долини. Лід, що сповзає, по дорозі руйнує верхній шар [[ґрунт]]у, відриває і відносить його разом з камінням та [[пісок|піском]]. Поверхня льодовика вкрита тріщинами різної величини.

 

 

Альпійські льодовики сьогодні залишаються єдиним великим залишком четвертинного зледеніння.