Новосибірська область: відмінності між версіями

Основні рікирічки на території області — [[Об]] і [[Омь]]. Греблею [[Новосибірська ГЕС|Новосибірської ГЕС]] утворене [[Новосибірське водосховище]]. Також в області розташоване близько 3 тисяч прісних, солоних і гірко-солених озер ([[Чани]], [[Сартлан]] та інші).

На початку [[XVIII століття]] був побудований [[Бердськ]]ий острог, що забезпечував безпеку в навколишній місцевості. До [[1717]] року він перебував у віданні томського воєводства, потім був переданий у розпорядження кузнецької адміністрації. [[Бердськ]]ий острог заповнювався в основному переселенцями із Чаусського відомства й сіл Тарського повіту. У міру зменшення ризику військових набігів кочівників число переселенців зростало, причому багато мігрантів не мали офіційного дозволу на зміну місця проживання й тією чи іншою мірою переслідувалися владою. В [[1722]] році була зведена [[Сибірська лінія фортець]] уздовж рікирічки [[Іртиш]]. У неї входили Усть-Тартасське, Каїнське й Убінське укріплення. У першій половині [[XVIII століття]] почалося заселення південно-східної частини Бараби й північної частини Кулунди. Втім, хутори й села були дуже маленькими і зазвичай складалися усього з декількох дворів. Основними заняттями населення на території нинішньої Новосибірської області були [[хліборобство]], [[рибний лов]], [[полювання]] й [[візництво]].

Наприкінці [[XVII століття]] на території області появиляются нові остроги — Уртамський і Умревінський, поблизу яких починають осідати переселенці з Європейської частини Росії. Перші російські села виникли на берегах рікрічок [[Ояш]], [[Чаус (Новосибірська область)|Чаус]] і [[Іня]]. Близько [[1644]] року на ріці [[Бердь]] утворюється село Маслянино. Близько [[1710]] року було засновано село Кривощековська.

На початку [[XVIII століття]] відомий уральський промисловець Акінфій Демидов побудував два мідеплавильні заводи — Коливанський і Барнаульський. Інші заводи по виплавці міді й срібла були побудовані на рікахрічках Касмалі, Нижньому Сузуні, Алії, Великій Талмовій. Найбільше підприємство — [[Сузунський мідеплавильний завод]] — виникло в [[1764]]—[[1765]] рр., а з [[1766]] року почав діяти [[Сузунський монетний двір]], що чеканив мідні монети з домішкою срібла.

В [[1893]] році у зв'язку з будівництвом Транссибірської магістралі й залізничного моста через [[Об]] з'явивсе Александровське селище (з [[1895]] року — Новоніколаєвське). Завдяки зручному географічному розташуванню обумовленому перетинанням Транссибу, судноплавної рікирічки [[Об]]і й транспортних шляхів, що зв'язують [[Сибір]] з європейською частиною Російської Імперії, швидко зростало його торгово-економічне значення. В [[1909]] році Новоніколаєвськ одержав статус міста, а в [[1925]] був перейменований у [[Новосибірськ]].