Хабаровський край: відмінності між версіями

Пізніше [[Василь Данилович Поярков]] і [[Єрофій Павлович Хабаров]] поклали початок приєднанню до Росії [[Приамур'я]]. До появи росіян тут проживали племена даурів, евенків, натків, гіляків та інші, усього близько 30 тисяч мешканців. Вони не входили до жодної держави, [[ясак]]у й данини нікому не платили. Перші експедиції на [[Амур (рікарічка)|Амур]] стали підкоряти місцеве населення російському самодержцю.

Приамур'я швидко освоювалося російськими переселенцями. Були засновані нові остроги: Албазінський ([[1651]]), Ачанський ([[1652]]), Кумарський ([[1654]]), Косогорський ([[1655]]) та інші, а також сільськогосподарські села: [[Солдатово]], [[Ігнашкино]], Покровське, [[Монастирщина]], [[Андрюшкіно]] й інші. До початку [[1680]]-х років XVII [[століття]] у басейні [[Амур (рікарічка)|Амуру]] проживало до 800 чоловічих душ. Було розорано більше тисячі десятин ріллі. Збиралися гарні врожаї.

Весь [[Амур (рікарічка)|Амур]] до Татарської протоки й територія на схід від Аргуні до Великого Хінгану увійшли до складу Росії. Були утворені [[Нерчинський повіт]], [[Албазінське воєводство]], що стали центрами російської діяльності на [[Амур (рікарічка)|Амурі]]. Однак процес освоєння краї був перерваний у зв'язку з агресією [[Династія Цін|Цінської Імперії]]. З початку 80-х років [[XVII століття]] маньчжури вступили у відкритий конфлікт із російською державою. Воєнні дії велися в Забайкаллі й на [[Амур (рікарічка)|Амурі]]. [[Росія]] не збиралася поступатися далекосхідними рубежами. Поряд з героїчним захистом Албазіну ([[1685]]—[[1686]]) почалися спроби врегулювати питання шляхом переговорів. У [[Пекін]] відправилося російське посольство. Але, не маючи можливості перекинути в Приамур'я великі військові сили, [[Росія]] була змушена підписати нав'язаний їй [[Нерчинський договір]] ([[1689]]). Згідно з територіальними статтями російські піддані залишали лівобережжя [[Амур (рікарічка)|Амуру]]. Точної границі між двома державами встановлено не було. Величезний край, що успішно освоювався майже 40 років, перетворювався в пустельну, смугу, що не належала нікому. Росії вдалося лише відстояти право на Забайкалля й узбережжя Охотського моря. В XVIII столітті [[Охотсь]]к стає головним тихоокеанським портом країни. Освоєння північних берегів Тихого океану, дослідження Курильських островів і [[Сахалін]]у готували основи для повернення Приамур'я.

Енергійні кроки з повернення Росії Приамур'я почав Микола Миколайович [[Муравьов]], призначений в [[1847]] році генерал-губернатором Східного [[Сибір]]у. Йому належать слова: «Хто буде володіти устям [[Амур (рікарічка)|Амуру]], той буде володіти й [[Сибір]]ом». При широкій підтримці Муравьова було вирішено заплутане питання про судноплавність устя й лиману [[Амур (рікарічка)|Амура]] й про острівне положення [[Сахалін]]у. Видатну роль у розгадці цього географічного завдання зіграв Геннадій Іванович [[Невельський]]. В [[1850]] році він підняв російський прапор в усті [[Амур (рікарічка)|Амуру]] й заснував [[Ніколаївський військовий пост]] (нині місто [[Ніколаєвськ-на-Амурі]]), що став з [[1855]] року головною морською базою країни на Тихому океані. В [[1854]]—[[1856]] роках були проведені сплави військ і козаків [[Амур (рікарічка)|Амуром]]. Це дозволило поставити нові пости, станиці, селища: [[Маріїнське]], [[Успенське]], [[Богородське]], [[Іркутськ]]е й інші. Число росіян у краї помітно збільшувалося.

В [[1853]] році був підписаний [[Айгунський договір|Айгунський]], а в [[1860]]-м [[Пекінський договір]], остаточно вирішивши прикордонне питання. В [[1858]] році були закладені [[Хабаровськ]], [[Софійськ]], [[Інокентьєвка]], [[Корсаково]], [[Казакевічево]] й інші опорні пункти. З [[1858]] по [[1860]] рік на [[Амур (рікарічка)|Амур]] було переселено більше трьох тисяч осіб. Ними були поставлені села [[Воронезьке]], [[В'ятське]], [[Троїцьке (Хабаровський край)|Троїцьке]], [[Пермське]], [[Тамбовське]] й інші. Серед перших переселенців було багато [[розкольник]]ів-[[старовір]]ів. До початку [[1830]]-х років XIX століття приблизно половина населення Приамур'я складалася зі старообрядників.

Річковий порт у [[Хабаровськ]]у — найбільший на [[Амур (рікарічка)|Амурі]].