Примож Трубар: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
стиль |
|||
Рядок 54:
Народився у бідній родину у місті Рієка. Багато навчався у школах рідної Істрії. У 1520 здобув освіту у Рієці, потім навчався у м. Зальцбурзі. Стає священиком. У 1524 знайомиться з єпископом Трієстським Петром Бономо, відомим на той час гуманістом. У Трієсті Примож Трубер пробув до 1527 року. Тоді він повертається до Словенії (Крайни, як вона тоді називалася), де отримує перший досвід проповідництва. У 1528 році він поступає до Віденського університету. Тут Трубар навчається до 1530 року, але наукового ступеню не отримує. В цьому ж році він знову повертається до Крайни, парафіяльним священиком у містечко Лашко.
У 1540 році Трубар переїздить до Любляни. Тут Трубар все більше схиляється до протестантизму. деякий час його не чіпаються з огляду на те, що Примож користувався підтримкою єпископа Бономо. У 1542 році Приможа Трубара призначають навіть каноніком і проповідником. Проте Люблянський єпископ з підозрою поставився до його вчення, тому Трубар мусив покинути парафію Св. Варфоломея, якою він завідував з 1546 року та з 1547 року переховуватися у домівках
Наступного — 1548 року — він знайшов притулок у Німеччині, де став проповідником у Роттенбурзі-над-Таубером, а згодом парафіяльним священиком Кемптена й Ураха поблизу Тюбінгена. В Ураху Примож Трубар відкрив словенську типографію. Тут у 1550–1551 роках він переклав першу книгу на словенську мову з німецької — Катехізис.
Тим часом Реформація міцно вкорінилася у Крайні, і в 1560 році скупщина герцогства запросила Трубара перебрати до своїх рук управління й організацію
Весь цей час Трубар працює над перекладом Нового Зповіту. Остаточний переклад він завершив у 1581 році, коли знаходився у Дерендінгені поблизу Тюбінгена. Ще раніше — у 1566 році — Трубар переклав й надрукував словенською мовою Псалтир. У 1586 році він завершив переклад «Postilla» Мартина Лютера. До того ж випустив словенське видання Аугсбурзької, Вюртемберзької та Саксонської конфесій під назвою «Articuli», а також гімни та церковні пісні.
| |||