Рудницький Степан Львович: відмінності між версіями

Його уявлення щодо функцій географічного знання в системі українознавства мали перспективний та концептуальний характер: роль і функції географії необхідно витлумачувати у річищі культурологічного і народознавчого аспектів; вона є одним з найпошанованіших складників людського знання і культури в цілому, зокрема має слугувати важливим дійовим чинником формування самої духовності українського народу; [[географія]] є природничою наукою, але, включаючи в себе антропогеографічну гілку досліджень, вона опиняється безпосередньо на межі з гуманітарним знанням широкого змісту. Такий підхід значно розширює систему українознавчих досліджень, поєднує соціогуманітарну і природничу методологію. Славнозвісний німецький географ [[Альбрехт Пенк]], у якого С. Л. Рудницький навчався у Віденському університеті, доклав багато зусиль, щоб полегшити долю заарештованого учня, якого він підтримував упродовж усього життя. А. Пенк згадував у листі від [[3 листопада]] [[1933]] р.: «''Я пишаюся тим, що підготував справжніх працьовитих учнів, серед яких хотів би назвати Степана Рудницького, про якого я, на жаль, останнім часом нічого не чую''». А. Пенк писав у [[Ленінград]] з проханням створити можливість С. Л. Рудницькому для наукової праці. Але відповідь з Ленінграда на клопотання А. Пенка так і не надійшла.

 

 

Рудницький створив велику школу українських географів, до якої належали В. Баб'як, В. Буцура, [[Геринович Володимир Олександрович|В. Геринович]], [[Дольницький Мирон|М. Дольницький]], [[Іваничук Михайло Миколайович|М.Іваничук]] та інші.

 

== Головні праці ==