Похід Владислава на Москву: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м →‎Див. також: категоризація
стиль, оформлення
Рядок 50:
15 вересня цар [[Романов Михайло Федорович|Михайло Романов]] наказав Г. Волконському у жодному разі не дати війську Сагайдачного переправитись через р. Оку, а при спробі переправи — відкинути їх. 16 вересня перші 400 козаків-піхотинців сіли на човни для переправи. Тим часом, для завади переправі, до місця висадки вирушив Г. Волконський разом із своїм військом. Проте вже до кінця дня близько тисячі запорожців висадились вище та нижче того місця, де стояло військо московського воєводи. Довідавшись про це, Волконський почав поспішно відступати до Коломни. Його військо вразило [[дезертирство]], від нього втекли загони московських козаків та астраханські татари. Зважаючи на це, Волконський прийняв рішення — разом із військом покинути Коломну, після чого спішно вирушив до с. [[Гжель]] на відстані 65 км від Коломни. Протягом наступних декількох днів, не зустрічаючи опору від деморалізованого московського війська, Сагайдачний із мінімальними втратами здійснив переправу через р. Оку{{sfn|Сас П.М.|2010|с=352-354}}.
 
Невдовзі після здійснення переправи козацькі війська стали табором поблизу [[Черкізово]], звідтамзвідти 24 вересня Сагайдачний відправляє своїх послів — полковників [[Михайло Дорошенко|Михайла Дорошенка]] та [[Богдан Конша|Богдана Коншу]] із завданням точно визначити час та місце приходу під Москву. 28 вересня посли прибули у [[Звенигород (Росія)|Звенигород]] і під час переговорів із польсько-литовським командуванням домовились, що з'єднання військ відбудеться 3 жовтня у селищі [[Тушино]]. Аби убезпечити свої тили, Сагайдачний організовує ряд атак на московські війська, що розташовувались поблизу Коломни, при цьому 3 жовтня полк Ф. Пирського атакував саме місто і козаки навіть увірвались на територію [[посад]]у.
 
6 жовтня військо на чолі з П. Сагайдачним вирушило Каширським шляхом у бік Москви. В районі [[Донський монастир|Донського монастиря]] їм заступило дорогу московське військо на чолі з [[Бутурлін Василь Васильович|Василем Бутурліним]]. Цар вислав проти Сагайдачного 6 000 вершників, всі наявні московські резерви. Під час бою запорожці знищили передні загони супротивника, і решта російської кінноти почала рятуватися втечею{{sfn|Сас П.М.|2010|с=372-374}}.
Рядок 72:
 
Після повернення до України, військо Сагайдачного розмістилось на постій у [[Київське воєводство|Київському воєводстві]], а гетьманський полк у самому Києві. За свою участь у московському поході запорожці отримали грошову винагороду в розмірі 20 000 золотих та 7000 штук сукна. За словами [[Яворницький Дмитро Іванович|Д.&nbsp;І.&nbsp;Яворницького]], по прибутті до Києва Петро Сагайдачний прийняв титул «гетьмана України» й став управляти тією її частиною, яка визнавала себе козацькою<ref name="Пиріг">[http://www.siver-litopis.cn.ua/arh/2012/2012_n01_02.pdf ''Пиріг Петро.'' Петро Конашевич-Сагайдачний: історичні нариси життя та діяльності.]</ref>.
 
== Див. також ==
* [[Польсько-московська війна 1609—1618]]
* [[Петро Конашевич-Сагайдачний]]
 
== Примітки ==
Рядок 80 ⟶ 84:
* {{книга|автор=[[Сас Петро Михайлович|Сас П. М.]] |заголовок=Запорожці у польсько-московській війні наприкінці Смути 1617–1618 рр |посилання=http://www.history.org.ua/index.php?litera&id=2379&navStart=241 |відповідальний= |місце=Біла Церква |видавництво=О.&nbsp;В.&nbsp;Пшонківський |рік=2010 |том= |сторінок= |сторінки=512 |isbn=978-966-2083-73-6|ref = Сас П.М.}}
* {{книга|автор=[[Сас Петро Михайлович|Сас П. М.]], Кіркене Г. |заголовок=Хотинська битва 1621 – битва за Центральну Європу |посилання=http://books.kb200.com/book.php?id=24217455|відповідальний= |місце=Київ |видавництво=Балтія-Друк|рік=2011 |том= |сторінок= |сторінки=216 |isbn=978-966-8137-83-9|ref = Сас, Кіркене. Битва за Центральну Європу}}
 
== Див. також ==
* [[Польсько-московська війна 1609—1618]]
* [[Петро Конашевич-Сагайдачний]]
 
{{Битви польсько-російських війн}}